Київський економічний науковий журнал

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-11-28T12:41:06+02:00

Соціальний капітал, що складається з мереж, спільних норм та довіри, відіграє вирішальну роль у заохоченні співпраці, розвитку сильних спільнот та сприянні сталому розвитку. Метою статті є з’ясування особливостей розробки продуманої стратегії управління соціальним капіталом для вирішення складних суспільних проблем та підтримки інклюзивного зростання. Доведено, що використовуючи людські зв'язки, організації та спільноти можуть працювати над досягненням спільних цілей, покращувати загальний добробут та допомагати скорочувати розрив у нерівності. Ключовою частиною ефективного управління соціальним капіталом є створення різноманітних та інклюзивних мереж, забезпечення справедливого розподілу ресурсів, сприяння довірі та взаємній підтримці. Вирішення проблеми нерівності влади та активне залучення маргіналізованих груп є життєво важливими кроками до подолання розривів та розширення можливостей тих, хто перебуває у невигідному становищі. Обґрунтовано, що сталий розвиток стає критичним фактором, що вимагає постійної взаємодії, нарощування потенціалу та адаптивних підходів для задоволення мінливих потреб суспільства. Поєднання культурного та символічного капіталу в цих мережах може зміцнити стосунки, прокладаючи шлях для інновацій та стійкості перед обличчям викликів. Для ефективного управління соціальним капіталом рекомендується заохочувати прозорість та підзвітність, розширювати можливості недостатньо представлених спільнот та інвестувати в освітні програми, програми обміну знаннями. Ця стратегія не лише покращує індивідуальні навички, але й закладає основу для довгострокового соціального та економічного прогресу. Сильна стратегія управління соціальним капіталом є важливою для сприяння співпраці, побудови довіри та мобілізації спільних ресурсів. Розвиваючи інклюзивні мережі, засновані на взаємній повазі та взаємності, організації та громади можуть використовувати людські зв'язки для досягнення спільних цілей та вирішення складних проблем. Ефективне управління також передбачає подолання нерівності шляхом розширення можливостей маргіналізованих груп та забезпечення рівного доступу до можливостей.

УПРАВЛІННЯ МОТИВАЦІЄЮ ПЕРСОНАЛУ ЗАСОБАМИ HR-АНАЛІТИКИ: ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ПАРАДИГМИ В ЕКОНОМІЦІ ПРАЦІ

2025-11-28T12:41:05+02:00

В статті здійснено теоретико-методологічне дослідження еволюції наукових поглядів на мотивацію праці, починаючи від класичного економічного детермінізму до сучасних інтеграційних моделей. Проаналізовано змістовні та процесуальні теорії мотивації та обґрунтовано їхню інтеграцію у контексті сучасних мотиваційних систем. Доведено, що HR-технології є критично важливою інфраструктурою для практичної реалізації мотиваційних моделей, забезпечуючи прозорість винагороди, індивідуалізацію стимулів та підтримку внутрішньої мотивації. Визначено ключові функціональні напрями HR-технологій та їхню роль у підвищенні ефективності мотиваційної системи через перехід до проактивного та персоналізованого управління мотивацією персоналу. Обґрунтовано, що застосування засобів HR-аналітики дозволяє створити індивідуалізовані мотиваційні стратегії, які враховують особисті потреби, поведінкові патерни та потенціал кожного працівника, що формує нову парадигму економіки праці, засновану на поєднанні аналітичних технологій із гуманістичними принципами теорії самодетермінації. Розкрито також сутність можливих ризиків, пов’язаних з трансформацією мотиваційних систем.

ЦИФРОВИЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ ДЛЯ РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2025-11-28T12:41:03+02:00

У статті методологічно використаний систематичний огляд наукової літератури з провідних академічних баз даних який свідчить, що цифровізація бізнес-процесів у менеджменті персоналу підприємств формує основу для впливу цифрового HRM на організаційну ефективність і сталий розвиток компаній. Цифровізація HR-процесів як комплексна трансформація, включає автоматизацію рутинних задач, впровадження цифрових систем, розвиток цифрових компетенцій і нові підходи до управління персоналом та розвитку кадрового потенціалу. Використання штучного інтелекту, аналітики Big Data, онлайн-платформ і гейміфікації підвищує ефективність рекрутингу, навчання, оцінювання та комунікації, підвищує мотивацію й залученість співробітників. Цифрова трансформація охоплює зміну корпоративної культури, формування гнучких команд, розвиток лідерства та адаптацію до швидких змін ринку. Вона дозволяє залучати й утримувати таланти, підвищувати продуктивність і конкурентоспроможність компанії, одночасно забезпечуючи стратегії сталого розвитку та ефективну роботу HR у динамічному середовищі. У 2025 році технології, ШІ та зміни в структурі робочої сили радикально впливають на HR. Визначені ключові тренди: адаптація до ШІ, подолання дефіциту навичок, роль «синіх» і «нових комірців», а також врахування демографічних і соціальних змін. Успішні компанії поєднують технології з людяністю, підвищуючи гнучкість, залученість і стійкість команд. Запропоновано для компаній застосовувати алгоритм цифровізації HR-процесів компанії та характеристика існуючих HRM у розрізі різних моделей, їхніх переваг та недоліків. Досліджено кількісне оцінювання цифровізації HR-процесів, яке може проводитися за допомогою моделей цифрової зрілості (Deloitte, PwC, KPMG), перевірки ефективності HRIS/HCM, KPI цифровізації, рівня використання HR-технологій, HR-аналітики, Balanced Scorecard та HR Digital Index. Ці підходи дозволять керівництву підприємства визначити рівень автоматизації, інтеграції систем, залучення працівників, використання даних і розвитку digital-культури, забезпечуючи комплексну оцінку ефективності цифрової трансформації HR.

ОСНОВНІ ФАКТОРИ, КРИТЕРІЇ І ПРИНЦИПИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ

2025-11-28T12:41:02+02:00

В умовах сучасних глобальних викликів економічні системи всього світу стикаються з серйозними проблемами у сфері ресурсозабезпечення, ресурсоспоживання та ресурсозбереження, які охоплюють усі сектори економіки та виробничої діяльності. Особливої гостроти ці питання набули в Україні, де збройна агресія росії спричинила масштабні руйнування промислової інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів і дефіцит критично важливих ресурсів. У статті розглянуто групу факторів, що визначають політику ресурсозбереження на підприємстві в умовах воєнного та поствоєнного господарювання, виявлено критерії нераціональної організації процесів ресурсоспоживання, сформовано систему елементів ефективного управління ресурсами, а також обґрунтовано принципи державної політики у сфері ресурсозбереження. У межах сформованої системи принципів, критеріїв і факторів раціонального та ефективного використання ресурсів у сучасних умовах особливої уваги потребують питання адаптації машинобудівних підприємств до викликів воєнного часу, забезпечення їх стійкості та підвищення ресурсоефективності як основи для відновлення й сталого розвитку економіки України.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-11-28T12:41:01+02:00

Стаття присвячена комплексному дослідженню цифрових інструментів як ключового елемента технології управління людськими ресурсами в умовах сучасної трансформації закладів вищої освіти. Обґрунтовується, що впровадження інноваційних HR-рішень стає стратегічним чинником інституційного розвитку університетів, забезпечуючи не лише оптимізацію адміністративних процедур, а й створення адаптивного, гнучкого та інноваційно орієнтованого освітнього середовища. Особливу увагу приділено інтеграції таких технологій, як аналітика на основі штучного інтелекту, імерсивні середовища (VR/AR), цифрові аватари та чат-боти, інтегровані HR-платформи, системи самообслуговування співробітників і електронний документообіг. Показано, що їх використання забезпечує автоматизацію рутинних операцій, персоналізацію траєкторій професійного розвитку, підвищення продуктивності та залученості персоналу до стратегічних процесів. У дослідженні підкреслюється, що цифрова трансформація у сфері управління людськими ресурсами має розглядатися як багатовимірний процес, що поєднує технологічний, організаційний і комунікаційний виміри. Їх синергія формує єдину цифрову екосистему університету, у межах якої підвищується ефективність роботи співробітників, посилюється прозорість управління та прискорюється ухвалення рішень. Разом із тим впровадження цифрових інструментів супроводжується низкою викликів: складнощами сумісності нових платформ із застарілою IT-інфраструктурою, загрозами інформаційній безпеці, необхідністю формування високого рівня цифрових компетентностей у науково-педагогічного та адміністративного персоналу. Результати дослідження свідчать, що стратегічна інтеграція цифрових HR-рішень у систему управління дозволяє університетам посилити конкурентні переваги, розширити можливості міжнародної співпраці та забезпечити адаптивність до динамічних глобальних змін. Підкреслюється, що цифрові технології в управлінні персоналом виходять за межі автоматизації, стаючи каталізаторами інституційної стійкості, інноваційності та довгострокового розвитку. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки стратегій цифровізації HR-процесів, спрямованих на підвищення ефективності та конкурентоспроможності університетів. Зроблено висновок, що подальші дослідження мають бути зосереджені на створенні методик оцінювання ефективності цифрових HR-інструментів, розробленні моделей їх оптимальної інтеграції та аналізі довгострокового впливу на гнучкість, залученість і результативність персоналу. Отримані результати мають як теоретичну, так і практичну значущість та сприяють розширенню наукової дискусії щодо формування цифрового університету як соціотехнологічного інституту майбутнього.

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ КНИЖКОВОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-11-28T12:41:00+02:00

У статті досліджено особливості формування ефективної системи фінансового забезпечення підприємств книжкової сфери в умовах трансформаційної економіки України. Проаналізовано сучасний стан фінансування книговидавничих підприємств, видавництв та книготорговельних організацій, виявлено основні проблеми та перешкоди на шляху їх фінансового розвитку. Розглянуто класичні та інноваційні джерела фінансування книжкового бізнесу. Обґрунтовано необхідність диверсифікації джерел фінансування, впровадження комплексного підходу до управління фінансовими потоками. Запропоновано концептуальну модель ефективної системи фінансового забезпечення, що враховує специфіку книжкової галузі, ризики трансформаційного періоду та можливості цифрової економіки. Розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації структури капіталу, підвищення фінансової стійкості, залучення альтернативних джерел фінансування, розвитку партнерських відносин та використання державних механізмів підтримки. Визначено перспективи розвитку фінансового забезпечення підприємств книжкової сфери в контексті євроінтеграції України.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ЗАСАДАХ КІБЕРСТІЙКОСТІ

2025-11-28T12:40:59+02:00

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади зміцнення економічної безпеки держави на основі розвитку кіберстійкості в умовах масштабної цифрової трансформації та зростання гібридних загроз. Розкрито зміст концепції кіберстійкості як багаторівневої системи запобігання, адаптації та відновлення після кіберінцидентів, що забезпечує стабільність функціонування фінансових, енергетичних, промислових і комунікаційних секторів. Узагальнено європейський досвід упровадження нормативно-правових актів NIS2, DORA, GDPR і Cyber Resilience Act, які формують основу інтегрованої архітектури управління цифровими ризиками в ЄС. Визначено ключові структурні напрями забезпечення кіберстійкості – нормативно-правовий, інституційний, фінансово-інвестиційний, освітньо-комунікаційний, синергія яких забезпечує стійкість цифрової економіки та мінімізацію негативного впливу кіберзагроз на національний розвиток. Проведено порівняльний аналіз систем кіберстійкості ЄС і України, що виявив інституційну та ресурсну асиметрію, але водночас підтвердив динамічний прогрес України у гармонізації стандартів і зближенні показників цифрової зрілості. Доведено, що вітчизняна система кіберстійкості перебуває на етапі становлення, проте демонструє позитивну динаміку щодо впровадження європейських підходів, розвитку людського капіталу та зростання фінансування кіберзахисту. Зазначено, що формування національної системи кіберстійкості є стратегічним чинником підвищення макроекономічної стабільності, інвестиційної привабливості, технологічної самодостатності та інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Наукова новизна роботи полягає у розробленні концептуальної моделі зміцнення економічної безпеки держави на засадах інтеграції європейських практик кіберстійкості у національне цифрове врядування. Практична значущість результатів полягає у формуванні пропозицій щодо гармонізації законодавства України з нормами ЄС, створення міжвідомчої ради з питань кіберстійкості, розвитку публічно-приватного партнерства, цифрової освіти та підвищення культури кібербезпеки. Реалізація цих напрямів дозволить мінімізувати цифрові ризики, забезпечити безперервність економічних процесів, посилити довіру до цифрових інституцій та підвищити загальну стійкість національної економіки у воєнний і повоєнний періоди.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ СИСТЕМ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

2025-11-28T12:40:57+02:00

Залучення іноземних інвестицій актуальне з огляду на низку дієвих чинників. Насамперед це стрімкий розвиток глобального економічного простору, у якому пріоритетними напрямками є розвиток технологічних галузей, штучного інтелекту, формування нових політико-економічних альянсів. Щоб зайняти у глобальному економічному просторі належну нішу необхідно крокувати в ногу з вимогами часу, що визначають тенденції розвитку національної економіки, побудованої на знаннях. Самотужки добитися інтенсивного розвитку в таких умовах нереально, тому актуалізується завдання залучення сторонніх ресурсів у формі іноземних інвестицій. Навіть такі масштабні економічні системи, як економіка США, Китаю, ЄС тяжіють до залучення іноземних інвестицій. Приклад Китаю показує, що максимальної ефективності можна досягнути, поєднуючи залучення іноземних інвестицій із інвестуванням власних ресурсів у інші економічні системи. Вирішення поставленого завдання можливе за умов врахування ключових чинників, які визначають ефективність інвестиційного процесу. Обґрунтовано, що досягнути плідної інвестиційно-економічної співпраці з Китаєм можна на взаємовигідних засадах, запровадивши модель інструментарію систем інвестиційного процесу.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФОРМИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КИТАЙСЬКОЮ СИСТЕМОЮ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ

2025-11-28T12:40:56+02:00

Дослідження присвячене системній реформі управління Китайською системою відкритої освіти, яка функціонує за існуючою моделлю «дворівневої координації та чотирирівневого функціонування». Визначено низку системних недоліків як надмірну забюрократизованістю адміністративних ланок, що призводить до низької ефективності та затримок у реалізації політики; критичною нестачею автономії у низових освітніх закладів муніципального та повітового рівнів у питаннях набору студентів та інновацій; невідповідністю уніфікованих стандартів якості регіональним потребам; високим фінансовим навантаженням на студентів через багаторівневий механізм відрахування плати за навчання (низові ланки отримують лише близько 60% доходу), а також низьким визнанням професійних досягнень викладачів на місцях. Попередні дослідження лише частково вирішують ці проблеми, вказуючи на необхідність посилення лідерства, поєднання адміністративної та академічної влади, а також «деаміністрування». Однак вони не пропонують комплексної оптимізації крос-рівневої структури управління. Здійснено аналіз недоліків поточної моделі та розробка комплексного плану реформ. Ключова інновація полягає у впровадженні концепції «передача функцій нагору, реконструкція повноважень». Вона передбачає передачу функцій бізнес-керівництва Національного відкритого університету до новоствореного «Департаменту відкритої освіти» Міністерства освіти, що забезпечує відокремлення управління від власної освітньої діяльності. Цей крок дозволяє НВУ зосередитися на освітньому процесі та скасовує його частку близько 20% у платі за навчання, що є кореневою причиною високих цін. Реформа також передбачає інтеграцію місцевих відкритих університетів до провінційних адміністративних систем для підвищення визнання кваліфікації викладачів. Для забезпечення стабільності та захисту прав мільйонів студентів, які навчаються, пропонується дев'ятирічний перехідний період на основі принципу «старі правила для старих студентів, нові правила для нових». Результатом стане нова управлінська структура «Провінційна координація, трирівневе функціонування», спрямована на підвищення ефективності, автономії та якості відкритої освіти Китаю.

НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-11-28T12:40:55+02:00

У статті обґрунтовано, що воєнні дії чинять комплексний вплив на економіку аграрних підприємств через економічні (девальвація гривні, зростання інфляції, подорожчання кредитів), виробничі (руйнування виробничих об’єктів, дефіцит сировини, логістичні проблеми), соціальні (міграція працівників, скорочення трудових ресурсів), політичні (високий рівень воєнного ризику, невизначеність прав власності) та інституційні (недостатня ефективність програм держпідтримки) фактори. Визначено напрями та заходи адаптації інвестиційної стратегії аграрного підприємства в умовах воєнного часу: гнучке стратегічне планування та перегляд цілей і сценаріїв розвитку щоквартально; диверсифікація інвестицій та розподіл капіталу між кількома напрямами (виробництво, переробка, логістика); ризик-менеджмент та ідентифікація і страхування ризиків (валютних, логістичних, політичних); інновації та цифровізація і впровадження точного землеробства, агро ІТ, моніторингових систем. Обґрунтовано очікувані ефекти від впровадження запропонованих заходів: підвищення здатності реагувати на зміни середовища, зменшення загального ризику втрат, зниження впливу негативних напрямів, оптимізація витрат, підвищення продуктивності. Розкрито пріоритети формування післявоєнної інвестиційної стратегії аграрних підприємств: залучення іноземного капіталу; цифрова трансформація; «зелені» інвестиції, відновлення виробництва, ризик переробки. У сучасних умовах, коли галузь відновлюється після значних втрат і структурних змін, важливо не просто відбудувати виробничі потужності, а створити нову, більш стійку й технологічно розвинену модель аграрного бізнесу. Залучення інвестицій у цифрові рішення, інфраструктуру переробки, логістику та енергоефективність дає змогу не лише відновити виробництво, а й перейти до моделі високої доданої вартості, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародних ринках і забезпечить довгострокову економічну стабільність.

ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

2025-11-28T12:40:54+02:00

У статті обґрунтовано, що запаси є вагомою складовою оборотних активів і безпосередньо впливають на ліквідність, платоспроможність, рентабельність та фінансову стабільність. Аргументовано, що надлишкові запаси знижують оборотність активів і потребують додаткових витрат на утримання, а їх нестача може призвести до зривів у виробництві та втрати клієнтів. Представлено взаємозв’язок між ефективністю управління запасами та фінансовою стабільністю через оптимізацію витрат, підвищення оборотності, зростання ліквідності, скорочення ризику дефіциту, безперервність операцій, стабільний грошовий потік. Визначено, що для підтримання фінансової рівноваги необхідно дотримуватися оптимальної пропорції між запасами, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами. Наведено методику розрахунку оптимальної величини замовлення, за допомогою якої можна знайти точку мінімізації сукупних витрат на запаси. Обґрунтовано, що розрахунок економічного розміру замовлення показує відмінності у масштабах виробництва, структурі витрат та ефективності управління запасами підприємств. Надано розрахунки економічного розміру замовлення ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати», ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», ТОВ «Спецбудмаш». Визначено, що ефективна політика управління запасами передбачає використання науково обґрунтованих методів оптимізації, що дозволяють підтримувати баланс між витратами на зберігання, замовлення, транспортування та ризиками дефіциту. Визначено переваги та недоліки основних методів оптимізації запасів. Встановлено, що оптимальне управління запасами передбачає використання не єдиного універсального методу, а комплексне поєднання кількох підходів, адаптованих до специфіки діяльності підприємства. Запропоновано визначення залежності оптимального розміру замовлення від попиту та витрат шляхом побудови кореляційно-регресійної моделі, представлено результати розрахунків. Представлено вплив оптимізації розміру замовлень на ефективність управління запасами та фінансові показники підприємств.

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-11-28T12:40:26+02:00

У статті розкрито сировинні загрози економічній безпеці підприємств харчової промисловості: нестача якісної сировини через скорочення виробництва у певних регіонах; залежність від сезонності постачання сільськогосподарської сировини; коливання цін на зернові, молоко, м’ясо, олійні та інші культури; залежність від імпорту окремих компонентів (добавки, упаковка, спеції, ферменти); ризики неврожаю внаслідок кліматичних змін і воєнних дій. Виявлено енергетичні загрози економічній безпеці підприємств харчової промисловості: висока енергозатратність технологічних процесів; підвищення тарифів на електроенергію, газ і тепло; застарілі технології, що не відповідають сучасним стандартам енергоефективності; перебої з енергопостачанням, особливо в регіонах, наближених до зон бойових дій; недостатнє використання альтернативних джерел енергії, зростання тарифів на енергоносії. Узагальнено фінансово-економічні загрози підприємств харчової промисловості: інфляційний тиск, що зменшує купівельну спроможність населення; зростання процентних ставок і обмежений доступ до кредитів; коливання валютного курсу, які впливають на імпортну складову; підвищення вартості логістики та палива; ризики неплатоспроможності контрагентів та зниження їх купівельної спроможності; зниження ефективності діяльності підприємств. Аргументовано, що серед інших загроз економічній безпеці підприємств харчової промисловості варто розглядати наступні: посилення конкуренції (домінування великих виробників, посилення імпорту, зростання вимог до якості); логістичні проблеми (руйнування транспортної інфраструктури, блокування портів, зростання витрат на перевезення); кадри (відтік кваліфікованих кадрів за кордон, нестача фахівців технічних спеціальностей); військові дії (руйнування інфраструктури, релокація виробництва, дефіцит кадрів, перебої з логістикою).

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗПОДІЛУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-11-28T12:40:25+02:00

У статті обґрунтовано, що економіко-математичні моделі сприяють швидкій адаптації підприємств до мінливих умов господарювання та в деяких випадках є базовими для створення нових моделей, більш гнучких, які відповідатимуть сучасним викликам інвестиційної діяльності підприємств у різних галузях економіки, таких як: модель для оцінки впливу спеціальних режимів інвестиційної діяльності; оптимізації інвестиційних потоків у кризових умовах; оптимізації інвестиційних вкладень підприємств; модель вибору інвестиційних проектів. Аргументовано необхідність розробки спеціалізованої економіко-математичної моделі розподілу інвестиційних ресурсів саме для підприємств харчової промисловості. Запропоновано інфо-логічну схему економіко-математичної моделі розподілу інвестиційних ресурсів підприємствами харчової промисловості, яка передбачає постановку задачі; вибір критеріїв ефективності; цільову функцію; обмеження; математичну інтерпретацію та очікуваний результат. Визначено, що перевагами моделі є можливість переходу від інтуїтивних, суб’єктивних рішень до системного, раціонального й науково обґрунтованого підходу та врахування взаємозв’язків фінансових, виробничих, кадрових та екологічних чинників, що створює можливість комплексно оцінювати наслідки кожного інвестиційного рішення. Модель виконує роль стратегічного інструменту управління, сприяє оптимізації фінансових потоків у короткостроковій перспективі та закладає основу сталого розвитку підприємства у майбутньому, посилення конкурентних переваг за рахунок впровадження інновацій, розвитку персоналу, модернізації виробництва та дотримання екологічних стандартів. Модель створює підґрунтя для швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища, мінімізації ризиків та ефективного використання внутрішніх ресурсів. У підсумку, вона сприяє формуванню цілісної системи управління, де інвестиційна діяльність розглядається не як разове рішення, а як безперервний процес, спрямований на інноваційний розвиток.

ТЕНДЕНЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОКРАЩЕННЯ

2025-11-28T12:40:22+02:00

У статті проаналізовано стан та тенденції макроекономічних показників України протягом 2021-2024 років. З’ясовано, що валовий внутрішній продукт України продемонстрував позитивну динаміку постковідного відновлення економічної активності у 2021 р., проте, у 2022 р. навіть попри суттєве зростання цін, валовий внутрішній продукт суттєво зменшився, у 2023-2024 роках зростав. Проаналізовано зміни у розподілі видатків державного бюджету України з 2022 р., зазначили ключову особливість, яка полягає у суттєвому зростанні видатків оборону (з 8,56% у 2021 р. до понад 50% 2023-2024 рр.). Збільшився дефіцит бюджету (з 3,63% ВВП у 2021 р. до 17,74% ВВП у 2024 р.). Автори відзначили високі темпи зростання державного та гарантованого державою боргу України впродовж досліджуваного періоду, особливо зовнішнього. Державний борг України зріс з 48,9% від номінального ВВП у 2021 р. до рівня 91,2% від номінального ВВП України у 2024 р., що свідчить про складну ситуацію із рівнем фінансової безпеки України. Також суттєво погіршилося сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів та послуг України. Автори обґрунтували, що негативні тренди макроекономічних показників України обумовлені війною РФ проти України, окупацією частини її територій, спричиненими руйнуваннями, великими потребами фінансування обороноздатності та забезпечення умов життєдіяльності людей. В той же час відзначено, що українська економіка продемонструвала стійкість та здатність до обороноздатності. Ключовим чинником покращення макроекономічних показників України визначено усунення дестабілізуючого впливу війни, тобто її закінчення військовими, дипломатичними, економічними засобами. Обґрунтовано низку пропозицій щодо покращення макроекономічних показників (стимулювання економічного зростання через інвестиції; стимулювання розвитку секторів економіки, розвиток державно-приватного партнерства; оптимізація бюджетної політики, усунення «зон втрат»; реструктуризація зовнішнього боргу, розширення програм грантового фінансування; інтеграція у виробничі ланцюги Європи, сертифікація, стандартизація продукції; справедлива діяльність судової системи та антикорупційних органів; програми повернення фахівців і стимулювання зайнятості молоді, розвиток дистанційної роботи, підтримка освітніх проєктів). Поєднання антикризових заходів (зниження дефіциту, ефективне управління боргом, контроль інфляції) із структурними реформами (інституційними, інвестиційними та євроінтеграційними) створить основу для макрофінансової стабільності, сталого економічного зростання, забезпечення соціальних потреб тощо.

МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ БАНКІВ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ ЦІЛЬОВИХ СЕГМЕНТІВ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ

2025-11-28T12:40:21+02:00

У статті досліджено роль маркетингових комунікацій банків у формуванні платоспроможного попиту цільових сегментів на інструменти фондового ринку України в умовах воєнної економіки та післявоєнної відбудови. Наведено, що банки виступають провайдерами довіри між державою як емітентом боргових інструментів і домогосподарствами, бізнесом, інституційними інвесторами. Банківські установи забезпечують переведення складних фінансових продуктів (ОВДП, корпоративні облігації тощо) у зрозумілу ціннісну пропозицію «безпека – суспільна місія – дохідність». Обґрунтовано необхідність сегментованих, цифрово персоналізованих й освітньо-орієнтованих комунікаційних стратегій банків як чинника мобілізації внутрішнього інвестиційного капіталу та розширення бази учасників ринку капіталу.

АНАЛІЗ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ: МАКРОРІВЕНЬ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЯКОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2025-11-28T12:40:20+02:00

У статті проведено комплексний аналіз людського капіталу (ЛК) в економічній системі України на макро- та мікрорівнях в умовах трансформації. Актуальність зумовлена викликами цифрової революції та міграційними потоками. Досліджено компоненти ЛК (освіта, здоров'я) та проаналізовано макроекономічні показники. На макрорівні виявлено деградацію ЛК через скорочення економічно активного населення, масштабну вимушену міграцію та погіршення якості освіти (PISA-2022). Відзначено падіння субіндексу ЛК в Global Innovation Index через «відтік мізків». На мікрорівні запропоновано регресійну модель, яка підтвердила, що ключовими факторами є цифровізація та інтелектуальні компетенції, тоді як застарілі технології й вигорання мають сильний негативний вплив. Висвітлено стратегії управління у VUCA-середовищі. Результати доводять гостру необхідність державних інвестицій в освіту та здоров'я для підвищення конкурентоспроможності економіки.

ІНСТРУМЕНТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СТАРТАПІВ

2025-11-28T12:40:18+02:00

У статті здійснено комплексне дослідження стратегічного управління стартапами як системного процесу, що забезпечує узгодження інтересів новостворених підприємств з тенденціями розвитку ринку та очікуваннями споживачів, а також досягнення балансу між внутрішнім потенціалом проєкту та викликами зовнішнього середовища. Авторами висвітлено методологічні підходи до застосування окремих інструментів стратегічного управління, які дозволяють стартапам поєднувати креативність із раціональним плануванням, своєчасно виявляти можливості та ризики, а відтак забезпечувати стійкі конкурентні переваги. Крім того, у роботі проаналізовано практичний досвід використання цих інструментів відомими компаніями, які розпочали свою діяльність як стартапи, що на реальних прикладах продемонструвало їх ефективність у різних сферах підприємницької діяльності.

КОНТРАКТНЕ СВИНАРСТВО: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ

2025-11-28T12:40:17+02:00

У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку свинарства в Україні в умовах обмежених інвестиційних ресурсів та необхідності забезпечення продовольчої безпеки. Проведено порівняння українського аграрного сектору із зарубіжними практиками (Китай, ЄС, США, Бразилія), де домінують малі та середні ферми, що дозволяє досягати ефекту масштабності без ліквідації дрібних господарств. Визначено, що в Україні традиційне скорочення малих ферм призвело до надмірного зростання середніх та великих комплексів і зниження зайнятості населення, а також сформувало структурні диспропорції у ланцюгу створення вартості. Розроблена оптимізаційна модель інтеграції репродукторних та відгодівельних ферм дозволяє прогнозувати потреби в інвестиціях, чисельність поголів’я та чисельність працівників за різних сценаріїв, а також визначати собівартість і рентабельність виробництва свинини для м’ясних і сальних порід. Модель враховує техніко-технологічні параметри, генетичну продуктивність свиней, норми витрат кормів і ресурсів, а також обмеженість трудових і фінансових ресурсів. Показано, що за умови фіксованої чисельності працівників потреба в інвестиціях для відгодівлі сальних порід вища на 14,2 % порівняно з м’ясними породами через нижчу продуктивність та більшу чисельність постійних тварин. За оптимізації вертикальної інтеграції можливе досягнення рівноважної рентабельності та стабілізації виробничого процесу, при цьому малі ферми характеризуються нижчими інвестиційними витратами, але більшою зайнятістю. Особлива увага приділена оптимізації раціонів свиней за фізіологічними групами з урахуванням генотипу, фаз відгодівлі та експортних цін на корми, що дозволяє зменшити витрати та підвищити ефективність виробництва. На основі міжнародного досвіду запропоновано контрактні моделі розвитку галузі, включно з вертикальною інтеграцією та колективним продажем через кооперативи, що забезпечує стабільність постачання, справедливий розподіл доданої вартості та прогнозованість прибутку. Результати дослідження демонструють необхідність комплексного стратегічного планування розвитку свинарства, включаючи узгодження обсягів виробництва, оптимізацію зайнятості та ефективне використання інвестиційних ресурсів для забезпечення соціальної, економічної та екологічної стійкості галузі.

ЕКОНОМІЧНІ ІНДИКАТОРИ СОЦІАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ В ОЦІНЦІ РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-11-28T12:40:15+02:00

У статті аргументовано, що формування системи економічних індикаторів соціальної складової є необхідною умовою не лише для забезпечення соціально-економічної безпеки, але й для досягнення сталого розвитку підприємств харчової промисловості. Виокремлено групи індикаторів: рівень доходів і оплати праці (середньомісячна заробітна плата працівників, середня заробітна плата, співвідношення середньої зарплати на підприємстві до середньої зарплати у галузі / регіоні, частка витрат на оплату праці у структурі собівартості продукції, частка премій, надбавок та інших стимулюючих виплат у загальному фонді оплати праці, коефіцієнт співвідношення мінімальної та максимальної зарплати на підприємстві, динаміка середньої заробітної плати, частка працівників із зарплатою нижче середньої по підприємству, рівень реальної заробітної плати (з урахуванням інфляції), зайнятість та кадрова стабільність (середньооблікова чисельність працівників, коефіцієнт плинності кадрів, коефіцієнт стабільності кадрів, рівень використання робочого часу, коефіцієнт сумісництва, рівень прогулів та неявок з неповажних причин, частка працівників, які пройшли підвищення кваліфікації / навчання, середній стаж роботи працівників, коефіцієнт заміщення кадрів), соціальний розвиток і мотивація (витрати на підвищення кваліфікації та навчання персоналу, частка працівників, які пройшли курси/тренінги протягом року, частка соціальних виплат і пільг у структурі витрат на персонал, середній розмір премій та бонусів на одного працівника, частка працівників, які отримують премії та надбавки, частка працівників, охоплених програмами медичного страхування / оздоровлення, кількість заходів соціального характеру, частка витрат на соціальний пакет у собівартості продукції, рівень задоволеності працівників соціальною політикою підприємства), умови та безпека праці (кількість нещасних випадків на виробництві, коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт важкості травматизму, частка працівників, які пройшли інструктаж та навчання з охорони праці, забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту, частка витрат на охорону праці у загальних витратах підприємства, кількість робочих місць, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, рівень профзахворювань, частка працівників, які пройшли медичні огляди, частота порушень трудової дисципліни, пов’язаних з порушенням правил безпеки). Обґрунтовано, що економічні індикатори соціальної складової є важливим інструментом для виявлення сильних і слабких сторін підприємства в соціально-економічній сфері. Їхнє системне застосування дозволяє не лише визначати рівень соціально-економічної безпеки, а й розробляти дієві заходи з підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості.

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ

2025-11-28T12:40:14+02:00

У статті досліджено гендерний аспект розвитку соціального підприємництва як інструмент економічної інклюзії в Україні в умовах соціально-економічної трансформації та післявоєнного відновлення. Розкрито теоретико-методологічні засади гендерної економіки, спираючись на концепції Е. Бозерап, А. Сена та М. Нуссбаум, які обґрунтували взаємозалежність між економічним розвитком і розширенням можливостей жінок. Установлено, що соціальне підприємництво, орієнтоване на суспільний ефект, створює унікальні можливості для залучення жінок до економічної діяльності, формування людського капіталу та зміцнення соціальної згуртованості громад. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку соціального підприємництва в Україні в гендерному контексті, виявлено, що жінки становлять понад половину керівників соціальних підприємств, переважно у сферах освіти, догляду, креативних індустрій і сталого агробізнесу. Водночас наголошено на системних бар’єрах, що гальмують жіночу підприємницьку активність: обмежений доступ до фінансування, дефіцит менторської підтримки, слабка інтеграція у професійні бізнес-мережі, а також вплив культурних стереотипів і подвійного навантаження у поєднанні професійних та сімейних ролей. Запропоновано аналітичну модель впливу гендерного чинника на інноваційний розвиток соціального підприємництва, яка поєднує внутрішні (організаційно-культурні) та зовнішні (інституційні, фінансові, нормативні) фактори. Модель базується на положеннях Oslo Manual 2018, принципах Social Economy Action Plan (SEAP) Європейського Союзу та методології UN Women щодо інтеграції гендерної складової у політики сталого розвитку. Встановлено, що гендерна інклюзія виступає мультиплікативним чинником інноваційності: підприємства з високим рівнем участі жінок у керівництві характеризуються більшою відкритістю до технологічних і організаційних нововведень, гнучкістю управління та соціальною орієнтацією бізнес-моделей. Доведено, що зовнішня інституційна підтримка – грантові програми, гендерно орієнтоване фінансування, публічні закупівлі із соціальними критеріями – підсилює ефект внутрішньої інклюзії, сприяючи зростанню інноваційної спроможності соціальних підприємств. Обґрунтовано, що формування гендерно орієнтованої екосистеми соціального підприємництва є стратегічним напрямом інклюзивного економічного зростання України. Розвиток державної політики у цій сфері має передбачати системне впровадження механізмів гендерного аналізу, розширення доступу жінок до фінансових і освітніх ресурсів, підтримку жіночого лідерства та моніторинг показників різноманіття у підприємницькому секторі. Реалізація таких підходів сприятиме зміцненню соціальної економіки, підвищенню інноваційної активності та формуванню справедливої, інклюзивної моделі національного розвитку.

ПОЗИЦІОНУВАННЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ БРЕНДИНГУ

2025-11-28T12:40:13+02:00

Стаття присвячена дослідженню сутності та ролі позиціонування як елементу брендингу, у побудові сильного бренду в умовах високої конкуренції. Метою роботи є уточнення змісту та складових позиціонування, а також визначення його ролі у забезпеченні стійкої конкурентоспроможності бренду. У статті проаналізовано класичні та сучасні наукові підходи до трактування позиціонування, узагальнено його основні структурні елементи. Визначено проблему практичного застосування позиціонування брендами. Авторами введено поняття «комплекс позиціонування бренду», що включає комунікацію, якість продукту чи послуги, ціну, дизайн та сервіс як ключові та взаємопов’язані елементи впливу на сприйняття споживачем. Запропоновано визначення сервісу як важливого елементу впровадження позиціонування у контексті бренд-менеджменту. Наукова новизна полягає у концептуалізації позиціонування як системного та всеосяжного процесу в рамках бренд-стратегії, а не лише комунікаційного інструмента. Практичне значення результатів визначається можливістю застосування комплексного підходу у стратегічному управлінні брендом. Основним висновком є необхідність узгодження позиціонування з усіма атрибутами айдентики для формування цілісного образу бренду у свідомості цільової аудиторії та його відмінності від конкурентів.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2025-11-28T12:40:11+02:00

Стаття досліджує сучасні тенденції розвитку менеджменту. Розглядаються впливи ШІ, віддаленої роботи, адаптивних структур організацій, орієнтації на сталий розвиток та ролі середньої ланки менеджменту у впровадженні інновацій. На основі проведеного аналізу виявлено, що сучасний менеджмент розвивається під впливом трьох ключових домінант: цифрової трансформації, соціально-екологічної відповідальності та нових моделей організаційної поведінки. Впровадження цифрових технологій включає інформаційні системи, аналітику великих даних, штучний інтелект, автоматизацію виробничих та управлінських процесів та впливає на підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, оптимізацію ресурсів в організації, адаптацію виробничих та логістичних процесів до вимог ринкового середовища. Інтеграція принципів соціально-екологічної відповідальності формує позитивний імідж організації та підвищує її конкурентоспроможність. Нові моделі організаційної поведінки роблять акцент на мережеві та гнучкі організаційні форми, що забезпечують розвиток командної роботи, стимулюють розвиток інноваційної активності персоналу та лідерських якостей. Проведене дослідження підтверджує важливість інтеграції проаналізованих трьох домінантів в теорію та практику менеджменту.

УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНИМИ КОМАНДАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2025-11-28T12:40:10+02:00

У статті досліджено управління креативними командами на підприємстві як один із важливих чинників підвищення інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності підприємства в умовах динамічного ринкового середовища. Проведений аналіз охоплює сутність креативних команд, їх роль у генерації нових ідей, пошуку нестандартних управлінських рішень та оптимізації внутрішніх процесів підприємства. Визначено, що ефективне управління креативними колективами потребує поєднання традиційних управлінських інструментів із сучасними підходами, орієнтованими на розвиток творчої активності, гнучкості, довіри та командної взаємодії. Особливу увагу приділено ролі лідера як координатора, який формує сприятливий психологічний клімат, мотивує працівників і сприяє розкриттю їхнього творчого потенціалу. Розглянуто етапи розвитку команди за моделлю Б. Такмана, базові умови її ефективного функціонування, а також комплексний, системний і ситуаційний підходи до управління. Зазначено основні способи стимулювання креативності персоналу, серед яких мозковий штурм, дизайн-мислення, система управління ідеями та мотиваційні програми. Наголошено, що поєднання управлінських, організаційних і мотиваційних інструментів створює умови для ефективної взаємодії, генерації інноваційних рішень і підвищення результативності командної роботи.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-11-28T12:40:09+02:00

У статті обґрунтовано, що формування інвестиційних ресурсів підприємств харчової промисловості значною мірою визначається впливом зовнішнього середовища, яке створює як можливості, так і загрози для їх розвитку. Визначено, що сприятливе зовнішнє середовище – стабільна політична ситуація, доступне кредитування, дієва державна підтримка та розширення інтеграційних можливостей - стимулюють приплив інвестицій у харчову промисловість. Серед зовнішніх факторів впливу на інвестиційні ресурси підприємств харчової промисловості виділено: макроекономічні (інфляція, валютні коливання, високі відсоткові ставки, валовий внутрішній продукт, купівельна спроможність держави); політико-правові (державна фінансова підтримка інвестиційної діяльності, податкові стимули, воєнно-політична нестабільність; відповідність та стабільність законодавства інвестиційним викликам); соціально-демографічні (зміни у споживчому попиті, структура витрат населення; дефіцит робочої сили, міграційні процеси; вікова структура населення); технологічні (інновації, модернізація обладнання, розвиток інфраструктури, конкурентоспроможність та конкурентостійкість підприємств); міжнародні (умови доступу на ринки, програми міжнародної фінансової підтримки, глобальні кризи, світові ціни на продовольство, обсяги експорту та імпорту). Аргументовано, що інвестиційна активність підприємств харчової промисловості є результатом комплексного впливу багатьох зовнішніх чинників, які можуть як стимулювати, так і стримувати розвиток підприємств. Визначено, що для підвищення їхньої інвестиційної привабливості необхідно забезпечити стабільність макроекономічної політики, сприяння інтеграції у міжнародні ринки, підтримку інноваційної діяльності та формування прозорого й передбачуваного політико-правового середовища. Це створить передумови для акумулювання та ефективного використання інвестиційних ресурсів для досягнення цілей сталого зростання.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ: ВІДПОВІДЬ НА ВИКЛИКИ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

2025-11-28T12:40:08+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз трансформації інвестиційних стратегій підприємств харчової промисловості України, що функціонують в умовах унікального подвійного впливу – повномасштабної військової агресії та поглиблення євроінтеграційних процесів. Метою дослідження є ідентифікація ключових моделей інвестиційної поведінки, що сформувалися у 2022-2025 роках, та розробка концептуальної моделі адаптивної інвестиційної стратегії, здатної забезпечити стійкість і розвиток галузі в умовах високої невизначеності. Авторський внесок полягає у систематизації впливу екзистенційних воєнних ризиків та стратегічних євроінтеграційних вимог на інвестиційні рішення підприємств. На основі аналізу ідентифіковано та класифіковано три домінантні моделі інвестиційної поведінки. Перша – стратегія виживання та стійкості, спрямована на забезпечення безперервності операційної діяльності через інвестиції в енергетичну автономію, фізичний захист активів та дублювання критичних процесів. Друга – стратегія релокації та диверсифікації, орієнтована на зменшення географічних ризиків шляхом переміщення потужностей у безпечніші регіони та активний пошук нових ринків збуту для компенсації втрачених. Третя – стратегія проактивної модернізації, націлена на підвищення довгострокової конкурентоспроможності через інвестиції в технологічне оновлення та відповідність стандартам ЄС. У роботі також запропоновано концептуальну модель формування адаптивної стратегії, яка ілюструє механізм взаємодії зовнішніх тригерів з внутрішнім потенціалом підприємства. Модель показує, як на основі цього аналізу формується збалансований портфель інвестиційних рішень, що передбачає механізм зворотного зв'язку для постійного коригування та адаптації. Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні рекомендацій для менеджменту та органів влади щодо розробки заходів, спрямованих на повоєнне відновлення та інтеграцію в ринок ЄС. Основний висновок дослідження полягає в тому, що ефективна інвестиційна стратегія в сучасних умовах має бути гнучким портфелем, що поєднує реактивні дії для виживання та проактивні кроки для розвитку.

БАЗОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РИНКОВОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ МАРКЕТИНГУ

2025-11-28T12:40:07+02:00

Формування та реалізація ринкової політики підприємства у сучасних умовах нестабільності глобального оточення існування суб’єктів господарювання здійснюється за допомогою різноманітного інструментарію. У дослідженні зроблено акцент на маркетингових інструментах, домінуюча роль яких аргументована сутнісною близькістю маркетингу як такого (що ототожнюється з ринковою діяльністю) та ринкової політики (що забезпечує здійснення цієї діяльності). Методологічною основою маркетингового інструментарію визначено маркетинговий аналіз, що дозволяє вивчати потреби ринку для максимального задоволення потреб споживачів та забезпечення умов максимізації прибутку від підприємницької діяльності, а загалом проводити дослідження по всьому комплексу предметних областей маркетингу господарюючого суб'єкта. Моделі ринкової поведінки підприємства та відповідні їм пріоритети ринкової політики послідовно взаємопов'язані між собою. Це зумовлюється логікою дії закону діалектики про перехід кількісних змін до якісних, якому підпорядковується розвиток споживчого ринку. Каталізаторами зазначеного переходу виступають детермінанти формування та реалізації ринкової політики. Формування та реалізація ринкової політики підприємства громадського харчування здійснюється за допомогою різноманітного інструментарію. У дослідженні зроблено акцент на маркетингових інструментах, домінуюча роль яких аргументована сутнісною близькістю маркетингу як такого (що ототожнюється з ринковою діяльністю) та ринкової політики (що забезпечує здійснення цієї діяльності). Позначено, що пріоритетною моделлю ринкової поведінки підприємства визначається модель, орієнтована на споживача, що трансформує отримання прибутку з мети діяльності підприємства в результаті задоволення потреб споживачів. Це означає, що суто економічні процеси набувають соціальної спрямованості, а ринкова поведінка підприємства видозмінюється на адресну, персоніфіковану взаємодію з конкретними представниками цільового споживчого контингенту. У такому типі ринкової політики виникає якісно нове ставлення до споживача як найціннішого для підприємства активу, що викликає обґрунтоване зростання споживчої лояльності, довіри та прихильності до підприємства та, як наслідок, гарантує йому стабільне зростання продажу та прибутку. Моделі ринкової поведінки підприємства та відповідні їм пріоритети ринкової політики послідовно взаємопов'язані між собою. Це зумовлюється логікою дії закону діалектики про перехід кількісних змін до якісних, якому підпорядковується розвиток споживчого ринку.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

2025-11-30T13:42:10+02:00

У статті розглянуто економічну оцінку повоєнного відновлення підприємництва машинобудівної галузі України. Авторами зазначено, що машинобудівний сектор України, тісно пов’язаний із галуззю інформаційних технологій, є ключовим драйвером інновацій та економічного зростання. Історично сформована база важкої промисловості забезпечує потужний потенціал у виробництві гірничого, транспортного, енергетичного, аграрного та оборонного обладнання. Попри значні ресурси, географічні переваги та кваліфіковані кадри, повномасштабне вторгнення Росії спричинило глибоку кризу: знищення виробничих потужностей, руйнування логістики, кадровий дефіцит і втрату ринків збуту. Галузь зазнала як прямих, так і масштабних непрямих збитків, що вимагає комплексної стратегії відновлення. Запропонована авторами модель «Смарт-реконструкції на основі територіальних громад» поєднує централізовані інвестиції з місцевою ініціативою та ґрунтується на трьох фундаментальних рівнях: безпековому, макрофінансовому та інституційному. Пріоритетними напрямами відновлення визначено: оборонно-промисловий комплекс, енергетичне та аграрне машинобудування, транспортну інфраструктуру, інтеграцію в європейські виробничі ланцюги. Авторами доведено, що стратегія передбачає залучення міжнародної допомоги, приватних інвестицій, розвиток R&D, модернізацію виробництв і створення умов для технологічного стрибка. Очікуваний ефект це перехід від сировинної до високотехнологічної економіки, зростання експорту продукції з високою доданою вартістю, підвищення стійкості економіки та соціальної згуртованості. Успіх моделі залежить від прозорого управління, верховенства права та інвестицій у людський капітал, що дозволить не лише відновити, а й модернізувати підприємництво машинобудівної галузі, зробивши його основою повоєнного розвитку України.

ВПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ ЛЬВІВЩИНИ ЯК МАРКЕТИНГОВИЙ ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

2025-11-28T12:40:04+02:00

Організація якісного шкільного харчування – один із пріоритетів державної політики у сфері освіти та охорони здоров’я. Львівська область має потенціал, щоб стати першим регіоном, який запровадить органічне харчування в закладах освіти на стратегічному рівні. Організувати органічне харчування у школах мають можливість 21 оператор ринку органічної продукції Львівщини станом на 2024 рік, діяльність яких вивчали у цьому дослідженні. З метою оцінки витрат і вигод впровадження органічних харчових продуктів у систему шкільного харчування застосовано модельний підхід і розглянуто чотири сценарії: 5 і 10 % продуктів, які використовуватимуть для організації харчування в школах будуть органічними і така продукція коштуватиме на 30 і 50 % дорожче, ніж традиційна. Усі чотири сценарії є економічно вигідними, що свідчить про доцільність і ефективність переходу на органічне харчування в закладах загальної середньої освіти Львівської області і стане прикладом для масштабування на інші регіони України в межах європейського інтеграційного процесу.

СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЇХ ВИРІШЕННЯ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

2025-11-28T12:40:02+02:00

В статті досліджуються соціальні виклики у системі менеджменту персоналу підприємств харчової промисловості в умовах невизначеності. Харчові підприємства відрізняються високою трудомісткістю, суворими вимогами дотримання безпеки праці і міжнародних стандартів, нестачею кваліфікованих кадрів, які створюють соціальні виклики з впливом на мотивацію, залученість, стабільність і продуктивність трудових колективів. Аналіз трьох моделей системи менеджменту персоналу: класичної соціально орієнтованої ПрАТ «Оболонь», трансформаційної ПрАТ «МХП» та цифрово-інноваційної ТОВ «Кернел-Трейд» показує, що ефективний менеджмент персоналу базується на поєднанні соціальної відповідальності, розвитку людського потенціалу та цифровізації HR-процесів. Такий підхід формує для підприємств харчової промисловості гібридну модель, здатну забезпечити стійкість трудових колективів за умов невизначеності.

ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: АНАЛІЗ ЗМІН У ЗОВНІШНЬОМУ ТА ВНУТРІШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПІДПРИЄМСТВА

2025-11-28T12:40:00+02:00

У статті обґрунтовано, що в умовах воєнного стану інвестиційна діяльність підприємств в Україні зазнала глибоких трансформацій: замість розширення виробництва чи виходу на нові ринки акцент зміщено на відновлення зруйнованих потужностей, модернізацію технологій, оптимізацію витрат і підвищення енергоефективності; зросла роль власних заощаджень, реінвестованого прибутку, партнерських проектів через скорочення притоку зовнішніх інвестицій. Проаналізовано зміни зовнішнього середовища (міграція, інфляція, погіршення логістики, девальвація, обмеження зовнішніх фінансових ресурсів, мобілізація, попит) та внутрішнього середовища (кадри, фінансові ресурси, матеріально-технічна база, інформаційна система, виробництво, організаційна структура). Охарактеризовано вплив зовнішнього середовища на інвестиційну діяльність підприємств (зменшення інвестиційних проектів, переорієнтація на короткострокові вкладення, обмеження доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, необхідність перекваліфікації персоналу, зниження продуктивності, інвестиції у локалізацію виробництва, цифровізацію процесів). Охарактеризовано вплив внутрішнього середовища на інвестиційну діяльність підприємств (переорієнтація інвестицій на короткострокові проекти, зниження масштабів капіталовкладень, необхідність інвестицій у ремонт, локалізацію виробництва, модернізацію, потреба у перекваліфікації та підвищенні кваліфікації персоналу, інвестиції в розвиток людського капіталу, інвестиції у гнучкі виробничі процеси, оптимізацію витрат, цифровізацію управління, інвестиції в автоматизацію управління, ERP/CRM-системи для контролю ресурсів, інвестиції в цифровізацію, кібербезпеку, інтеграцію інформаційних систем). Визначено, що у період воєнного стану підприємства формують гнучкі, багатовекторні стратегії адаптації, спрямовані не лише на виживання, а й на створення економічної бази для подальшого відновлення.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕКЛАМНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ: СТРАТЕГІЧНІ ТРЕНДИ, СТАЛІСТЬ І НОВА ПАРАДИГМА МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

2025-11-28T12:39:58+02:00

У статті досліджено еволюцію рекламно-комунікаційного ринку України у контексті європейських тенденцій сталого маркетингу. Здійснено міждисциплінарний аналіз взаємозв’язку між цифровізацією, соціальною довірою та етичними аспектами комунікаційної діяльності. Показано, що реклама у XXI столітті трансформується із суто комерційного інструменту у філософію соціального сенсотворення, де головним ресурсом стає довіра. На основі аналітичних звітів EACA (Cost of Pitching Report, Sentiment Survey, Market Volume Report 2024) та даних Всеукраїнської рекламної коаліції обґрунтовано тенденції зростання digital-сегмента, переорієнтації європейського ринку на сталі практики й посилення ролі людського капіталу. Запропоновано концептуальну модель стійкості рекламної індустрії, засновану на принципах автентичності, прозорості та інтегрованості комунікацій. Визначено, що майбутній розвиток українського ринку залежить від здатності поєднати технологічну інноваційність із соціальною відповідальністю, утвердивши нову парадигму маркетингу – парадигму довіри, етики та ціннісного партнерства.

ПРОЄКТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ SMART-ЦІЛЕЙ

2025-11-28T12:39:57+02:00

У статті обґрунтовано теоретичні засади проєктування ефективного управління підприємством на основі SMART-цілей. У сучасному бізнес-середовищі, що характеризується динамікою, конкуренцією та невизначеністю, SMART-методика дозволяє формулювати цілі як конкретні, вимірювані, досяжні, релевантні та обмежені в часі. Автори аналізують класичні управлінські принципи А. Файоля та бюрократичну модель М. Вебера, інтегруючи їх у сучасну систему цілепокладання. Визначено етапи проєктування управлінських процесів, зокрема, стратегічне планування, формулювання SMART-цілей, їх розподіл, визначення метрик, ресурсне забезпечення, мотивацію, моніторинг та корекцію. Підкреслено значення гнучкості, емоційної залученості, цифрових інструментів і адаптації до викликів воєнного часу. SMART-підхід сприяє формуванню узгодженої, результативної та стійкої системи управління підприємством.

УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

2025-11-28T12:39:56+02:00

У статті досліджено управління кредитними ризиками як ключовий чинник фінансової безпеки банків. Показано, що в умовах турбулентності ринків ефективна кредитна політика визначає стійкість і конкурентоспроможність установ. Кредитний ризик розглянуто як головний у структурі банківських операцій, а його сутність еволюціонувала від трактування як імовірності неповернення позики до системного управління оцінюванням, диверсифікацією та контролем портфеля. Визначено основні ризики – прострочення, недостатнє забезпечення, зниження ліквідності та зовнішні коливання. Обґрунтовано триетапну систему управління: оцінку кредитоспроможності, визначення умов кредитування й моніторинг. Ефективний ризик-менеджмент базується на скорингу, рейтинговому аналізі та цифровому моніторингу, забезпечуючи стабільність і фінансову стійкість банків.

БРЕНДИНГ АГРОЛОГІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ТА ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РИЗИКУ

2025-11-28T12:39:54+02:00

У статті здійснено ґрунтовний аналіз сучасних підходів до розвитку агрологістичних центрів в умовах цифрової трансформації аграрного сектору України та загальноєвропейських тенденцій. Висвітлено організаційні моделі центрів, їхню роль у формуванні ефективних ланцюгів постачання агропродукції та створенні конкурентних переваг для учасників ринку. Охарактеризовано основні типи центрів – вертикально інтегровані холдинги, кооперативи, децентралізовані структури – та їхню здатність оптимізувати витрати, підвищувати якість логістичних послуг і сервісу. Особливу увагу приділено впровадженню цифрових технологій, CRM-систем і онлайн-інструментів для управління, аналітики та маркетингу. Систематизовано досвід України й ЄС, визначено шляхи адаптації кращих практик.

ВПЛИВ ДЕМОГРАФІЧНИХ ЧИННИКІВ НА РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ СИСТЕМ КРАЇН ЄС І УКРАЇНИ

2025-11-28T12:39:53+02:00

У статті проаналізовано вплив демографічних чинників на реформування пенсійних систем країн Європейського Союзу та України. Розглянуто основні тенденції демографічного розвитку, зокрема старіння населення, зниження народжуваності, збільшення тривалості життя та міграційні процеси, що визначають фінансову стійкість пенсійних систем. Досліджено досвід держав ЄС щодо адаптації пенсійних моделей до нових умов шляхом підвищення пенсійного віку, запровадження накопичувальних елементів і стимулювання зайнятості осіб старшого віку. Визначено проблеми української пенсійної системи: дефіцит Пенсійного фонду, високий рівень тінізації зайнятості, слабкий розвиток накопичувального рівня. Обґрунтовано потребу комплексного реформування, спрямованого на посилення фінансової стабільності та наближення до європейських стандартів соціальної політики.

ПОБУДОВА РЕГРЕСІЙНОЇ ARDL МОДЕЛІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ВІЙСЬКОВИХ ВИТРАТ БРАЗИЛІЇ (2000-2024 рр.)

2025-11-28T12:39:51+02:00

У статті досліджено економічні детермінанти військових витрат Бразилії за період 2000 – 2024 рр. з використанням моделі авторегресії з розподіленим лагом (ARDL). На основі статистичних даних World Bank, SIPRI, IMF, Statista, Macrotrends та Trading Economics сформовано щорічний ряд із 25 спостережень, що включає: військові витрати як частку ВВП, темпи зростання ВВП, показники ВВП на душу населення, обсяги зовнішньої торгівлі, величину державного боргу, інфляцію, дані безробіття та демографічні показники. Доведено значний вплив на військові витрати економічного зростання, величини ВВП на душу населення, динаміки боргових зобов’язань та показників безробіття. Результати засвідчили пріоритетність соціальних видатків у кризові періоди та зростання інвестицій в оборонну галузь під час економічного зростання. Обґрунтовано доцільність використання ARDL моделі в якості оптимального методу аналізу економічних детермінант військових витрат, оскільки має місце мала вибірка із значною інерційністю та змішаною стаціонарністю.

УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ

2025-12-02T16:02:13+02:00

У статті розглядаються проблеми та сучасні підходи до управління кадровим потенціалом підприємств в умовах глобальної нестабільності, що охоплює економічні, соціальні, політичні та технологічні ризики. Показано, що традиційні системи управління персоналом уже не забезпечують стійкості та конкурентоспроможності організацій, а кадровий потенціал стає ключовим активом, який визначає здатність підприємства до інновацій, швидкої адаптації та стратегічного розвитку. Значна увага приділяється аналізу сучасних концепцій управління персоналом, серед яких виділяються системний, інноваційний, структурний, антикризовий підходи та концепція сталого розвитку. Дослідження визначає основні складові кадрового потенціалу, включаючи професійні, інтелектуальні, комунікативні, мотиваційні та психологічні характеристики працівників, які забезпечують досягнення стратегічних цілей організації. Показано, що ефективне управління персоналом потребує інтеграції кадрових процесів зі стратегічними планами підприємства, застосування сучасних технологій, цифрових платформ, аналітики та методів індивідуального навчання. В умовах нестабільності особливо важливими стають підтримка психологічної стійкості працівників, зменшення кадрових ризиків, збереження кваліфікованих кадрів та забезпечення гнучкості організаційної структури. Окремо розглядаються сучасні тенденції у сфері управління персоналом, серед яких комплексне управління усіма категоріями працівників, увага до фізичного та психічного здоров’я працівників, використання даних для прийняття обґрунтованих рішень, постійне підвищення кваліфікації, поєднання дистанційної та очної роботи, а також формування корпоративної культури як основи конкурентних переваг. Показано, що застосування сучасних технологій, електронних платформ для навчання та аналізу персоналу, ігрових та мотиваційних інструментів дозволяє оптимізувати управлінські процеси, підвищувати ефективність праці та створювати умови для розвитку кадрового потенціалу. Стаття доводить, що сучасна система управління кадровим потенціалом повинна ґрунтуватися на стратегічних, системних і адаптивних принципах, бути інтегрованою у загальний розвиток підприємства та враховувати потребу у сталому розвитку, інноваційності та соціальній відповідальності. Адаптивна кадрова політика, яка спрямована на розвиток ключових компетентностей, психологічну стійкість, мотивацію та благополуччя працівників, є важливим фактором підтримання конкурентоспроможності підприємств у нестабільному глобальному середовищі.