Київський економічний науковий журнал

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЙОГО РІВНЯ

І.М. Аренович — 2024-11-29

У статті розкрито наукові підходи вчених до визначення сутності інвестиційного потенціалу підприємств харчової промисловості – галузі, від результатів діяльності якої залежить продовольча безпека країни, як комплексного показника, що відображає здатність залучати і раціонально використовувати його ресурси для забезпечення його довгострокового розвитку. Визначено, що інвестиційний потенціал відображає можливості підприємства залучати інвестиції, а також ефективно їх використовувати для реалізації стратегічних цілей. Обгрунтована багатокомпонентність поняття інвестиційного потенціалу підприємства харчової промисловості, що дозволило запропонувати визначення його рівня через інтегральний показник. Запропоновано в якості елементів побудови узагальнюючого інтегрального показника рівня інвестиційного потенціалу використовувати показники фінансової стійкості та рентабельності, ліквідності та платоспроможності, покладені в основу розробки моделі фінансової стійкості та рентабельності підприємства, а також інтегральні показники виробничого, інноваційного та ринкового потенціалів на основі побудови відповідних моделей. Аргументовано, що значення рівня інвестиційного потенціалу в динаміці дозволяє відстежувати його зміни з часом і формувати прогнози щодо інвестиційної привабливості бізнесу в харчовій промисловості. Визначено, що результати обчислень, отримані з використанням запропонованого науково-методичного підходу, можуть слугувати для формування інвестиційних стратегій, оцінки ефективності інвестицій та прогнозування майбутнього інвестиційного потенціалу підприємств харчової промисловості.

ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ПОТРЯСІНЬ

В.Ю. Бодаковський — 2024-11-29

Стаття присвячена теоретико-методичному вивченню фінансового забезпечення як економічної дефініції. Поставлено завдання виявити імпліцитні та експліцитні взаємозв’язки між основними фінансовими категоріями, що дозволило сформувати пріоритетні положення та напрями гармонізації категоріального апарату фінансової науки. Досліджено наукові праці фінансистів-науковців, які вивчають фінансове забезпечення як явище економіки та різноманітних сфер життєдіяльності суспільства. Виявлено суперечності та альтернативне тлумачення основних фінансових категорій, а це вимагає вивчення суперечливих тлумачень фінансових процесів та взаємозв’язків між учасниками фінансових взаємовідносин. Систематизовано семантичні форми категорії «фінансове забезпечення» на основі базових критеріїв її використання в наукових дослідженнях. Проведено авторську оцінку фінансових категорій та виявлено основні напрями удосконалення забезпечення, формування відмінностей від фінансування та грошових потоків. Актуалізовано статичну та динамічну ознаки фінансів, які мають безпосередній вплив на основні процеси, що притаманні фінансовій системі. Запропоновано авторське визначення фінансового забезпечення як одної з категорій фінансової науки, яку можна використовувати при дослідженнях суб’єктів економіки в умовах глобальних потрясінь.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОГО СВІТОУСТРОЮ

В.Т. Бондар — 2024-11-29

У статті актуалізується проблематика відновлення України і пов’язана з цим методологічна парадигма публічного управління. Мета полягає в обґрунтуванні цілісного методологічного комплексу задля забезпечення підвищення ефективності державного регулювання відновленням України в умовах гібридного світоустрою. Розкриття предмету завдячує принципам теорії систем, темпоральній парадигмі, класичним методам. Наукова новизна − базуючись на принципах циклічності, випередження, резонансу, пропорційності запропоновано цілісний методологічний комплекс з підвищення ефективності державного регулювання. Практичне значення у врахуванні фактора перспективи країни, екзогенного, ендогенного, забезпечення домірності, що сприятиме виробленню відповідних концептуальних підходів в стратегічному управлінні відновлення. Висновки узагальнюють сфери імплементації запропонованого комплексу.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ З ВИКОРИСТАННЯМ БЛОКЧЕЙНУ

А.А. Бородіна — 2024-11-29

У статті детально досліджуються можливості цифрової трансформації малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні за допомогою технології блокчейн, яка є одним із ключових інструментів сучасної цифровізації. Розглянуто значення цифрової трансформації для підвищення конкурентоспроможності МСБ у контексті глобальної економіки та швидких технологічних змін. Проаналізовано основні переваги блокчейну для малого та середнього бізнесу, зокрема забезпечення прозорості бізнес-процесів завдяки незмінності та відстежуваності записів, автоматизація операцій за допомогою смарт-контрактів, що дозволяє скоротити витрати на посередників, юридичне оформлення та адміністративні процедури. Також блокчейн сприяє зміцненню довіри серед зацікавлених сторін, включаючи клієнтів, постачальників та інвесторів, оскільки всі транзакції та операції зберігаються у децентралізованих реєстрах і захищені від несанкціонованих змін. У статті наведено конкретні сценарії застосування блокчейн-технологій для українських МСБ у різних галузях, таких як фінансовий сектор (спрощення та здешевлення міжнародних платежів та залучення інвестицій через краудфандинг), ланцюги поставок (підвищення прозорості та ефективності логістичних процесів) та захист інтелектуальної власності у креативних індустріях. Окремо розглянуто успішні приклади впровадження блокчейну українськими компаніями та стартапами, зокрема у аграрному секторі та логістиці, які демонструють потенціал цієї технології для покращення ефективності бізнесу та підвищення його надійності. Аналізуються головні виклики, що стоять перед українськими підприємцями під час впровадження блокчейну, серед яких високі фінансові витрати на інтеграцію, технологічні бар'єри, недостатній рівень цифрової грамотності персоналу та нерозвинена нормативно-правова база, що створює правову невизначеність для користувачів технології. Стаття також акцентує увагу на перспективах застосування блокчейну для українських МСБ, таких як глобалізація бізнесу, залучення іноземних інвестицій, оптимізація взаємодії між підприємствами та державою, а також розвиток державних ініціатив на базі блокчейн-технологій. Впровадження блокчейну може стати ключовим фактором для успішної інтеграції українських МСБ у світову економіку, забезпечуючи прозорість, безпеку та ефективність бізнес-процесів, а також створюючи додаткові можливості для інноваційного розвитку та модернізації.

СТРАТЕГІЯ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ ДЛЯ IT-СТАРТАПІВ: КЛЮЧОВІ ЕТАПИ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

А.В. Вербицька — 2024-11-29

У роботі було охарактеризовано основні варіанти фінансування для стартапів у контексті їх переваг і недоліків, що впливають на формування маркетингової стратегії. Розкрито особливості маркетингу стартапів, до яких належать: необхідність залучення інвесторів і розширення клієнтської бази, постійне тестування та аналіз ідеї, аналіз метрик. Виявлено фактори впливу на формування маркетингової стратегії ІТ-стартапів: динамічність розвитку ІТ-сфери, часті інновації, значний рівень конкуренції і короткі життєві цикли продуктів. У результаті проведеного аналізу було запропоновано підхід до визначення ключових етапів формування та впровадження стратегії цифрового маркетингу для ІТ-стартапів. Серед основних етапів визначено наступні: проведення аналізу ринку і цільової аудиторії, цілепокладання за методом SMART, визначення основних каналів просування, формування контент-плану, вибір ключових інструментів, тестування, корегування, масштабування, перетворення.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

С.І. Войцехівська — 2024-11-29

В ході написання статті було проведено дослідження ролі правових інструментів у процесі забезпеченні вітчизняної економічної безпеки, проведено аналіз основних аспектів правового регулювання та окреслено теоретичні засади функціонування механізму забезпечення економічної безпеки як структурного елемента національної безпеки країни, внутрішня її структура, що зображена через сукупність інструментів, методів, видів та важелів. Проведено систематизацію основоположних нормативно-правових актів щодо забезпечення економічної безпеки, як підгрунтя для майбутнього сталого та перспективного розвитку країни та підприємств. Встановлено, що потрібно посилювати як правове так і адміністративне регулювання економічної безпеки з боку державних органів, шляхом формування та прийняття необхідних законодавчих актів та аргументовано заходи з удосконалення нормативно-правового забезпечення окресленої сфери.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ: СКЛАДОВІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

С.В. Горбач — 2024-11-29

У статті наводиться розуміння сутності економічної безпеки підприємства. Автор розглядає кадрову, інформаційну, виробничу та юридичну безпеку, як складові економічної. Обгрунтовано, що фінансова безпека є основним компонентом економічної безпеки, оскільки визначає здатність підприємства зберігати стабільність фінансових потоків та підтримувати ліквідність. До інструментів фінансової безпеки віднесено наявність резервного фонду, мінімізація витрат та управління кредитними ризиками та залученням інвестицій. Визначено сутність виробничої безпеки та основні заходи для її забезпечення: підтримку стабільних каналів постачання, створення резервів сировини, використання резервного обладнання та технічне обслуговування. Надано трактування сутності інформаційної безпеки та заходи щодо її забезпечення: впровадження систем кіберзахисту, навчання працівників щодо правил інформаційної безпеки, регулярне оновлення програмного забезпечення. Подано сутність кадрової безпеки та заходи щодо її високого рівня: створення підвищення кваліфікації персоналу, система мотивації персоналу, формування кадрового резерву. Представлено сутність юридичної безпеки та заходи щодо підтримання її високого рівня на підприємстві: моніторинг змін у законодавстві; юридичний супровід господарської діяльності підприємства; своєчасне врегулювання правових спорів. Виділено види фінансових, виробничих, інформаційних, кадрових та юридичних загроз. Запропоновано заходи щодо зміцнення економічної безпеки підприємства: фінансова диверсифікація, управління ризиками, технологічне оновлення, захист інформаційних ресурсів, кадровий розвиток, юридичний захист. Обгрунтовано, що реалізація запропонованих заходів сприятиме не лише формуванню здатності протистояння кризовим явищам, а й зміцненню конкурентних позицій підприємства на ринку, забезпеченню його довгострокової конкурентоспроможності.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

О.В. Гривківська — 2024-11-29

У статті авторами доведено, що соціально відповідальна діяльність підприємств у сучасних умовах розглядається як приклад солідарності бізнесу та суспільства з метою допомоги у порятунку людських життів, а також сприятиме підвищенню стандартів життя українців Авторами доведено, що наразі соціальна відповідальність бізнесу стає основним інструментом для підтримки працівників під час карантинних обмежень, а також для виконання добровільно взятих соціальних зобов'язань перед зацікавленими сторонами та суспільством загалом. Адже соціальна відповідальність в Україні, разом із приватною власністю, правовими гарантіями, ефективною системою управління, самоврядними та ринковими інститутами, може стати основою для формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Висвітлено, що провідні українські компанії впроваджують всі можливі заходи для підтримки своїх співробітників. Для розвитку цієї системи на всіх рівнях економіки необхідно створювати нові ефективні механізми. У статті автори також підкреслюють, що синергетичний ефект від впровадження соціально відповідальних відносин між бізнесом, державою та громадянами має вирішальне значення для сталого розвитку країни. Підтримка підприємств у часи кризи, зокрема через збереження робочих місць, надання медичної та гуманітарної допомоги, а також інтеграція соціально відповідальних практик на різних рівнях управління, дозволяє створювати стійку основу для економічного відновлення. Така взаємодія забезпечує не лише збереження соціального стабільності, а й сприяє подальшому розвитку малого і середнього бізнесу, підвищенню якості життя населення, а також зростанню довіри до інститутів влади. У зв'язку з цим, Україні необхідно продовжувати розвивати ефективні моделі соціальної відповідальності, які можуть стати основою для подальшої економічної трансформації та забезпечення стабільного розвитку у посткризовий період.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВНОЇ СТРАТЕГІЇ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ТА СТРУКТУРНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

С.А. Дяченко — 2024-11-29

Проаналізовано пріоритети державної стратегії повоєнної відбудови та структурної модернізації економіки України, орієнтовані на забезпечення сталого розвитку в умовах сучасних викликів, спричинених воєнними діями. Зроблено наголос на необхідності глибокої трансформації економічних секторів з метою подолання масштабних збитків, спричинених війною та сприяння переходу до інноваційної моделі економічного зростання. Визначено стратегічні напрямки реформ, серед яких інфраструктурна реконструкція енергетичних та транспортних мереж, модернізація промислових підприємств для забезпечення індустріального виробництва з фокусом на екологічно чисті технології. Висвітлено роль цифрових технологій у впровадженні принципів прозорості та підвищенні ефективності державно-управлінських рішень. Наголошено, що повоєнне відновлення економіки України слід розглядати як «вікно можливостей» для здійснення структурної модернізації та розбудови сучасної європейської країни.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

К.Ю. Завражний — 2024-11-29

Дослідження присвячене актуальній проблемі забезпечення кібербезпеки сучасних підприємств у контексті широкого впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). З огляду на зростання кількості та складності кіберзагроз, автори детально аналізують, як ШІ може бути ефективним інструментом для виявлення та протидії таким загрозам, а також виклики, пов'язані з його використанням. У статті розглядаються змагальні атаки, атаки з отруєнням даних та використання deepfake-технологій як інструменти маніпуляцій в кіберпросторі. Автори пропонують сучасний підхід до оцінки кіберризиків, заснований на модифікації методу GRS, що дозволяє класифікувати інформаційні активи підприємств за рівнем вразливості та розробляти ефективні стратегії захисту на основі визначення пріоритетів у сфері кібербезпеки. Практичне застосування запропонованого підходу продемонстровано у кейс-стаді на прикладі платформи Google Drive. У дослідженні використано генеративну модель штучного інтелекту Gemini, яка дозволяє виявляти слабкі місця у системах безпеки, аналізувати потенційні ризики та надавати рекомендації щодо усунення вразливостей. Разом із перевагами впровадження ШІ, такими як автоматизація процесів моніторингу, аналіз великих обсягів даних у реальному часі та прогнозування потенційних загроз, дослідження виявило ряд викликів. Зокрема, складність налаштування та обслуговування систем, необхідність спеціальних знань для їх підтримки, проблема прозорості алгоритмів та ризики маніпуляцій і атак з боку зловмисників. Автори підкреслюють важливість підвищення кваліфікації персоналу для роботи з ШІ-системами, що включає як технічні знання, так і розуміння ризиків кіберпростору. Окремо наголошено на необхідності розробки чітких політик використання цих технологій. Результати дослідження підтверджують, що штучний інтелект може суттєво підвищити рівень кібербезпеки багатопрофільних підприємств, однак вимагає комплексного підходу. Для ефективного використання технології автори рекомендують вдосконалити алгоритми виявлення атак, інтегрувати етичні принципи в роботу систем і розробку стратегій довготривалого розвитку кіберстійкості підприємств.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Ю.М. Зеленін — 2024-11-29

Встановлено, що у 2019 р. державами-членами Європейського союзу були затверджені нові пріоритети «Зеленого пакту» або «Зеленої угоди» (Green Deal), що відобразили ключові принципи забезпечення сталого розвитку промислових секторів, у тому числі металургії. До них були віднесені такі напрямки: забезпечення суттєвого зростання показників ресурсної ефективності; створення системи, що забезпечує перехід до економіки замкнутого циклу; забезпечення своєчасної та достатньої підтримки інноваційного розвитку промисловості; збільшення обсягів інвестицій в екологічно чистіші технології; скорочення обсягу забруднення навколишнього середовища, зниження екологічних ризиків; декарбонізація промисловості та енергетичного сектора, перехід до низьковуглецевого типу розвитку (часто званий енергетичним переходом, але, по суті, ресурсний, що представляє перехід); зміцнення зв'язків у рамках міжнародного співробітництва з питань розвитку та впровадження принципів сталого розвитку при реалізації стратегій на рівні різних промислових галузей. Визначено, що незважаючи на підвищення значущості екологічних та соціальних складових, українські металургійні підприємства при прийнятті рішень спираються переважно на економічні фактори та індикатори (прибуток, індекс прибутковості, показники рентабельності, грошові притоки, бюджетна ефективність тощо). Така позиція суперечить базовим положенням теорії сталого розвитку. Доведено, що нині роль політики розвитку металургії поступово змінюється. Це відбивається у постановці нових цілей, завдань, принципів та підходів до їх здійснення. На даний момент сформульовано такі ключові пріоритети розвитку металургії країни, до яких віднесено: розробка та впровадження передових інноваційних технологій; впровадження ефективних біотехнологій, нових матеріалів; розвиток сфери охорони здоров'я; забезпечення економічної та національної безпеки; удосконалення управління логістичною та транспортною системами; розвиток територій; зниження екологічних ризиків, запобігання збиткам навколишньому середовищу. Визначено, що наведені вище пріоритети спрямовані на абсолютно різні сфери. При цьому в кожному із зазначених напрямів так чи інакше простежуються соціально-екологічні аспекти і це стосується не тільки охорони здоров'я та екологічної безпеки. Розвиток інноваційних технологій, створення нових матеріалів, впровадження передових виробничих рішень також формують необхідні передумови переходу на новий технологічний уклад. Зроблено висновок, що в сучасних умовах важливо орієнтуватися на забезпечення довгострокового «стійкого економічного зростання» з одночасним зниженням ймовірних екологічних ризиків, проведенням модернізації діючих металургійних підприємств та зниженням ресурсомісткості технологічних процесів. Нові пріоритети політики розвитку металургії мають бути націлені на підвищення рівня ресурсної ефективності.

СТАЛИЙ МАРКЕТИНГ: СУТНІСТЬ ТА МОЖЛИВОСТІ У РОЗВИТКУ РИНКУ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ В УКРАЇНІ

Я.С. Ларіна — 2024-11-29

Трансформація потреб споживачів у напрямі екологізації та зниження забруднення довкілля обумовили виникнення нових можливостей для агровиробників, що базуються на концепції сталого маркетингу. У статті узагальнено наукові підходи щодо концепції сталого маркетингу, визначено його зміст та складові, а також можливості застосування на ринку органічних добрив. Доведено, що функціонування ринку органічних добрив є важливим для забезпечення продовольчої, екологічної та енергетичної безпеки держави та розвитку біоекономічної екосистеми. Обґрунтовано, що використання органічних добрив дає змогу підприємствам більш ефективно вести господарську діяльність, підвищувати конкурентоспроможність на ринку. Визначено особливості формування попиту і пропозиції на добрива. Визначено три основні цільові компоненти сталого розвитку на ринку органічних добрив: економічна життєздатність господарств без виснаження природних ресурсів; екологічна стійкість та соціальна відповідальність. Обґрунтовано рекомендації щодо розвитку маркетингу-мікс підприємств-виробників органічних добрив.

АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

А.П. Ляшок — 2024-11-29

Визначено групи товарів, які займають найбільшу частку у структурі експорту та імпорту України. У 2023 р. у товарній структурі експорту України найбільшу частку склали товари рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження. У складі продукції рослинного походження найбільші обсяги експорту склали зернові культури та насіння олійних культур. Також значними є обсяги експорту недорогоцінних металів та виробів із них, та певні види товарів із групи: «Готові харчові продукти». Така структура експорту свідчить про його сировинний характер, а також про потенціал України у переробній промисловості. У структурі імпорту України у 2023 р. домінували товари з високою доданою вартістю. Найбільшу частку у структурі імпорту склали: «Машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання», насамперед, електричні машини. Також значною була частка імпорту «Мінеральних продуктів», серед яких переважають мінеральні палива, нафта та продукти її переробки, що підтверджує залежність України від імпорту енергоносіїв. Значна частка імпорту також припадає на імпорт товарів груп: «Земельний, повітряний та водний транспорт» та «Продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості», зокрема фармацевтичні препарати, добрива та хімічні товари. Тобто, з’ясовано, що основну частку імпорту України складають високотехнологічні товари. Визначено напрями подальших досліджень щодо вдосконалення зовнішньоторговельної діяльності України.

РОЛЬ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ТА ПЕРЕХІДІ ДО ВУГЛЕЦЕВО-НЕЙТРАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Ю.А. Матвєєва — 2024-11-29

Мета статті - дослідити вплив цифрових технологій на підвищення енергоефективності та зменшення викидів вуглецю в сучасних умовах. Наукова новизна статті полягає у виявленні та кількісному аналізі взаємозв'язку між рівнем цифровізації та показниками енергоефективності і декарбонізації. Вперше для всебічної оцінки цифровізації в контексті енергетичної безпеки та сталого розвитку було використано індекс DESI, що дозволило встановити статистично значущу кореляцію між цифровими перетвореннями та показниками енергоефективності. Крім того, було запропоновано рекомендації щодо адаптації міжнародного досвіду цифровізації в енергетичному секторі до національних умов України, що є вирішальним для переходу до вуглецево-нейтральної економіки. У статті застосовано такі наукові методи: аналіз даних – для вивчення тенденцій цифровізації та енергоефективності; кластерний аналіз – для систематизації та класифікації інформаційних джерел; кореляційно-регресійний аналіз – для оцінки взаємозв'язку між індексом DESI (Digital Economy and Society Index) та індексом WETI (World Energy Trilemma Index); синтез та узагальнення міжнародного досвіду – для розробки рекомендацій щодо адаптації провідних міжнародних практик цифровізації в енергетичному секторі до національних умов України. Практичне значення статті полягає в розробці рекомендацій для впровадження цифрових технологій з метою підвищення енергоефективності та зменшення викидів вуглецю на національному рівні. Запропоновані стратегії можуть бути використані для покращення управління енергетичними системами, інтеграції відновлювальних джерел енергії, зменшення витрат та підвищення стійкості енергетичних систем до зовнішніх загроз, включаючи кібербезпеку. Ця стаття може бути корисною для науковців, студентів, політиків, представників державних організацій та підприємств, що працюють у сфері енергетики та екології. Вона стане цінним джерелом інформації для тих, хто цікавиться сталим розвитком, цифровізацією енергетичних систем та впровадженням інноваційних технологій для покращення енергоефективності.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

А.А. Мацерук — 2024-11-29

У статті обґрунтовано важливість заходів щодо забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах війни. Для вирішення завдань забезпечення сталого розвитку необхідно розвивати методологію стратегічного планування з метою доповнення її інструментами, що дозволяють сформулювати та реалізувати більш ефективну траєкторію розвитку територіальної громади. У ході дослідження з’ясовано, що виклики війни обумовили необхідність оновлення Стратегій розвитку територіальних громад. Автором визначено завдання, які необхідно імплементувати у стратегії територіального розвитку, зважаючи на потреби сьогодення. Серед завдань визначено такі: створення безпечного та безбар’єного середовища; забезпечення соціальної відповідальності, інтеграції внутрішньо переміщених осіб в життєдіяльність громад; управління енергетичною залежністю, що має передбачати заходи щодо посилення енергетичної стійкості / безпеки на відповідних територіях. Рекомендовано більш активно впроваджувати цифрові рішення в діяльність органів місцевого самоуправління. Запропоновані заходи обумовлять вдосконалення рівня надання адміністративних та соціальних послуг, реалізацію принципів відкритості та прозорості; сприятимуть підвищенню інклюзивності та якості життя в громадах. Впровадження інноваційних технологій також забезпечить підвищення стандартів безпеки, екологічності та залучення громадськості до прийняття управлінських рішень, що обумовить зростання рівня довіри мешканців до органів місцевої влади, сприятиме створенню сприятливих умов для роботи та проживання, сталому розвитку територіальних громад, поверненню українців з-за кордону.

АНАЛІЗ ФІСКАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

О.М. Піркл — 2024-11-29

У статті досліджено фіскальну ефективність податкових надходжень до місцевих бюджетів України, що є актуальним питанням в умовах постійних викликів повномасштабного вторгнення, які постають перед Україною. У статті визначено вплив оподаткування на формування місцевих бюджетів України, проведено аналіз показників та структури доходів місцевих бюджетів та визначено їх роль в забезпеченні економічної самостійності регіонів України. В статті запропоновано рекомендації для покращення адміністрування місцевих податків, а саме: інвестиції в цифронізацію, розвиток кадрового потенціалу, удосконалення обліку та інвентаризації, заохочення до легалізації бізнесу та протидія тіньовій економіці, впровадження стимулюючих податкових механізмів.

АНАЛІЗ СТАНУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРАТ «КИЇВСТАР»

М.О. Самофалова — 2024-11-29

Одним із найважливіших напрямів вивчення особливостей господарської діяльності підприємства, особливо в умовах, коли ринок постійно розвивається і змінюється, є аналіз конкурентоспроможності підприємства. Важливість дослідження цієї теми полягає в тому, що високий рівень конкурентоспроможності підприємства є гарантом одержання високого прибутку. У сучасних умовах конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (впровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів. Тому постійне дослідження конкурентоспроможності є необхідним як для підприємства (для того щоб покращувати та підтримувати його позиції), так і для держави (для контролю відповідної галузі). У статті досліджено конкурентоспроможність ПрАТ «Київстар», розглянуто основні методи дослідження конкурентоспроможності, визначено основні показники фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Київстар», проведено оцінювання конкурентоспроможності підприємства за методикою О.В. Маслюка, розраховано інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства для досліджуваних періодів. Виявлено, що у 2023 році компанія «Київстар» веде активну економічну діяльність та з кожним роком збільшує кількість своїх клієнтів шляхом позиціонування себе як провідного оператора мобільного зв’язку з найкращим покриттям на всій території України.

СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА»: СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

М.О. Самофалова — 2024-11-29

У статті розглядається сутність поняття «економічна безпека». Проаналізовано наукові дослідження, присвячені цій темі, з метою уточнення змісту терміну «економічна безпека». Окремо розглянуто різноманітні трактування цього поняття вітчизняними та міжнародними економістами, що пояснює відсутність єдиного підходу до його визначення. Також досліджено етапи розвитку концепції економічної безпеки, виявлено, що її формування пройшло кілька етапів. Автори виділили шість основних етапів, на яких розкривається сутність економічної безпеки з урахуванням умов, особливостей, факторів впливу та ризиків. Узагальнено, що економічна безпека є багатогранною і складною, і включає такі елементи, як економічна незалежність, стабільність і стійкість національної економіки, а також здатність до саморозвитку та прогресу. Окреслено основну мету економічної безпеки підприємства – забезпечення його стабільного та ефективного функціонування. Виділено ключові функціональні цілі економічної безпеки та визначено фактори, які впливають на її формування в межах підприємства.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

О.A. Сидоров — 2024-11-29

Стаття присвячена висвітленню основних тенденцій змін показників в інформаційній сфері національної економіки на підставі аналізу статистичних даних за обраними показниками. Доведено, що в сучасних умовах перехід до інформаційної економіки, який супроводжується перетвореннями в інформаційній сфері, сприймається як один із найбільш пріоритетних шляхів розвитку. Обґрунтовано необхідність ретельного аналізу тенденцій змін показників в даній сфері, особливо в умовах поступової переорієнтації на впровадження інформаційного суспільства. Встановлено, що такий аналіз може створити підґрунтя для прийняття відповідних управлінських рішень. Зібрано статистичний матеріал та із застосуванням економіко-статистичного методу та ретроспективного аналізу досліджено динаміку показників в інформаційній сфері національної економіки України. Виявлено основні тенденції інформаційних змін.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ У ПЕРІОД ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

А.М. Слободяник — 2024-11-29

У статті висвітлено особливості забезпечення та розвитку економічної спроможності територіальних громад в Україні у період цифровізації економіки. Авторами доведено, що наукові публікації охоплюють лише окремі аспекти процесу формування та розвитку спроможних територіальних громад, залишаючи недостатньо дослідженими організаційно-економічні механізми забезпечення їх спроможності. У роботі автори уточнили понятійно-категоріальний апарат теорії державного управління, зокрема визначення термінів "громада" і "спроможна територіальна громада". Аналіз зарубіжного досвіду показав, що ефективне застосування організаційно-економічних механізмів розвитку територіальних громад можливе завдяки інтеграції інструментів законодавчого забезпечення реформ місцевого управління. Авторське дослідження динаміки власних доходів місцевих бюджетів за 2015–2021 роки виявило необхідність подальшого врегулювання бюджетної автономії ТГ, зокрема в аспектах формування та виконання місцевих бюджетів. Крім того, охарактеризовані механізми, що забезпечують спроможність територіальних громад, показують, що їх рівень залежить від ресурсних і організаційно-правових можливостей, включаючи розширення повноважень і підвищення податкового потенціалу. Авторами запропоновано використовувати інтегровані інформаційні системи для моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку. Доведено, важливою є роль міських агломерацій як форми співпраці між територіальними громадами, що дозволяє об’єднати ресурси для вирішення спільних завдань. Розроблена авторами організаційно-функціональна модель формування агломерацій як центрів економічного зростання сприятиме соціальному і культурному розвитку територіальних громад. Для подальшого розвитку територіальних громад, сформульовано практичні рекомендації, які включають впровадження інструментів відкритого врядування, цифрової трансформації, налагодження міжмуніципального співробітництва та обмін успішними управлінськими практиками, що сприятиме підвищенню їх спроможності.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ В У МОВАХ ВІЙНИ

А.О. Татарчук — 2024-11-29

У статті обґрунтовано потребу у дослідженні зовнішнього середовища функціонування аграрних підприємств, зокрема в умовах війни, при розбудові стратегії управління ними. Це дозволяє виявити нові загрози та можливості, мінімізувати ризики і забезпечити стабільність, раціоналізувати використання ресурсів, покращуючи прийняття рішень в умовах невизначеності. Розкрито фактори впливу зовнішнього середовища на побудову стратегії управління аграрних підприємств: політичні, економічні, соціальні, технологічні, міжнародні, демографічні, галузеві, державне регулювання. Досліджено тенденції розвитку аграрних підприємств Черкаської області в умовах повномасштабного вторгнення у контексті впливу на них політичних, економічних, соціальних та технологічних факторів за допомогою проведеного PEST-аналізу. За допомогою SWOT-аналізу було визначено вплив на діяльність підприємств економічних, політичних, екологічних, соціальних та технологічних факторів. У процесі проведеного аналізу було виявлено сильні сторони, можливості та негативні фактори впливу на побудову стратегії управління аграрних підприємств Черкаської області. До негативних факторів віднесено: економічні загрози (висока інфляція та зростання цін на енергоносії, що значно підвищує витрати на виробництво); політична нестабільність (спричинена воєнними діями), що створює додаткові ризики для діяльності підприємств, експорту та залучення інвестицій; соціальні загрози (пов’язані з урбанізацією), що призводить до втрати трудових ресурсів у сільській місцевості; технологічні фактори (високі витрати на нові рішення та низький рівень їх доступності для малих і середніх господарств); екологічні фактори (посилення кліматичних змін, що умови для сільськогосподарського виробництва, спричинені посухами, зливами та іншими екстремальними природними явищами).

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ІННОВАЦІЙ

І.В. Тютюник — 2024-11-29

У статті досліджено основні підходи до класифікації фінансових інновацій, запропоновані вітчизняними і зарубіжними дослідниками. На основі систематизації продуктового та процесного підходів запропоновано сформувати власну класифікацію, що здійснює поділ «за видами об’єкта (їх змістом)» і включає нові рішення та нововведення, що стосуються фінансових продуктів, процесів, ринків та інституцій. Беручи до уваги особливості функціонального підходу та доповнюючи його впливом технологічного аспекту було запропоновано сформувати власну класифікацію фінансових інновацій залежно від їх сфери/напряму виникнення та використання, що стосується напряму/спеціалізації діяльності фінтех-компаній. Це дозволило створити перелік новоутворених та модернізованих фінансових продуктів, інструментів, процесів та методів організації фінансової роботи, які за своєю суттю набули ознак категорії фінтех інновацій.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОЇ КОМПАНІЇ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ОРІЄНТИР

П.А. Фісуненко — 2024-11-29

Стаття присвячена дослідженню цифровізації маркетингової діяльності девелоперської компанії як інноваційного орієнтиру. Встановлено, що на сучасному етапі функціонування економіки України обрано загальний курс на цифровізацію, що характеризується проникненням цифрових технологій в різні сфери економічної діяльності. Обґрунтовано важливість впровадження в сфері будівництва та девелопменту нових технологій з врахуванням стратегічно важливої ролі цих сфер діяльності для відновлення пошкодженої в наслідок військової агресії росії інфраструктури та житлового фонду України. Доведено необхідність трансформації маркетингової діяльності, зважаючи на переваги, які має застосування цифрових інструментів. Із застосуванням методів аналізу, синтезу систематизації та логічного узагальнення розглянуто застосування цифрових інструментів маркетингу з врахуванням їх направленості на вдосконалення окремих аспектів маркетингової діяльності.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК КАТАЛІЗАТОР ЗМІН В ЕКОСИСТЕМІ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

А.С. Шевченко — 2024-11-29

Аргументовано актуальність штучного інтелекту як каталізатора різновекторних та масштабних трансформацій в екосистемах людських ресурсів організацій. Мета статті – надати наукову аргументацію нових можливостей та нових викликів в управлінні людськими ресурсами на засадах екосистемності з використанням технологій штучного інтелекту. Наукова новизна дослідження полягає в дальшому розвитку концептуально-прикладних аспектів екосистеми людських ресурсів під впливом технологій штучного інтелекту, що спричиняє різновекторні ефекти. Запропоновано концептуальну модель інтеграції штучного інтелекту в екосистему людських ресурсів організації з урахуванням технічних, економічних, соціальних, етичних та правових компонент. Практичне значення одержаних результатів – можливість імплементації технологій штучного інтелекту в управлінські процеси формування, розвитку та ефективного використання людських ресурсів в рамках екосистеми на засадах людиноцентризму. У процесі дослідження зроблено висновки щодо закономірностей формування нових форм взаємодії між працівниками, роботодавцями та ШІ-агентами у складі екосистеми людських ресурсів організації, що сприятиме сталому соціально-економічному розвитку на засадах людиноцентризму.