Київський економічний науковий журнал

ДЕТЕРМІНАНТИ СТІЙКОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ВІЙНИ

І.С. Біла — 2026-09-02

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти стійкості національної економіки в умовах війни та у повоєнний період. Здійснено концептуальний аналіз поняття «стійкість національної економіки» через призму різних безпекових умов, а саме – мети функціонування, драйверів розвитку, ролі держави у забезпечення стійкості, економічної моделі і характеру адаптивності національної економіки, часового виміру економічних процесів. Обґрунтовано та виокремлено ключові детермінанти стійкості національної економіки в умовах війни – національне укорінення, макроекономічна стабільність, цифрова трансформація та соціальна витривалість. Охарактеризовано трансформації визначених детермінант при переході від воєнного стану до умов повоєнного періоду. Окреслено першочергові заходи для державної економічної політики України щодо підвищення стійкості національної економіки у період війни та повоєнний період.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

Н.О. Бурбело — 2026-09-02

У статті розкрито сутність емоційного інтелекту, причини та особливості його використання в системі маркетингового менеджменту підприємств в умовах динамічного бізнес-середовища. Обґрунтовано роль емоційного інтелекту як важливого чинника підвищення ефективності управлінської діяльності, розвитку бізнес-комунікацій, формування клієнтоорієнтованості та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Сформовано теоретико-методичні засади дослідження взаємозв’язку емоційного інтелекту, маркетингового менеджменту та психології управління. Охарактеризовано основні складові емоційного інтелекту та їх вплив на прийняття управлінських рішень, мотивацію персоналу і результативність маркетингових комунікацій. Визначено ключові напрями розвитку емоційної компетентності керівників і працівників як інструменту підвищення ефективності діяльності сучасних підприємств.

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ СИСТЕМ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Сюй Ван — 2026-09-02

Класифікація систем іноземного інвестування є складовою теоретичних основ інвестиційного процесу. Розвиток інвестиційних процесів в умовах міжнародної співпраці потребує належної організації системи інвестування, результативність функціонування якої досягається за умов задоволення інтересів як вкладників, так і реципієнта. Теоретичні напрацювання в подальшому формують засади законодавчої бази у вигляді нормативних документів і законодавчих актів, що регламентують процес іноземного інвестування. Дослідження інструментарію іноземного інвестування в умовах українсько-китайської співпраці дозволяє налагодити процес залучення інвестицій з боку найбільш інвестиційно спроможних учасників, яким на сьогодні виступає Китай. Україна потребує залучення іноземних інвестицій у значних обсягах з огляду на низку об’єктивних причин, однак це не повинно призвести у майбутньому до втрати суверенітету. Розглядаючи залучення іноземних інвестицій зі сторони Китаю, який пропонує привабливі умови і паритетні засади, актуально подбати про раціональність використання залучених інвестицій, нейтралізувати можливість зловживань і недбалого розпорядження залученими ресурсами. Державницьке мислення й відповідальність за правочинність дій приймаючої сторони дозволить уникнути деструктивних наслідків у процесі іноземного інвестування.

ІНТЕГРАТИВНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВА НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

О.О. Вельган — 2026-09-02

Статтю присвячено обґрунтуванню інтегративної моделі взаємодії держави і громадянського суспільства у сфері охорони здоров’я України. Вихідною є теза, що ефективність такої взаємодії визначається не кількістю консультацій або спільних заходів, а здатністю перетворювати суспільні потреби, професійні знання і досвід пацієнтів на обов’язкові для розгляду управлінські сигнали, прозорі рішення та коригування політики. Проаналізовано конституційні гарантії права на охорону здоров’я, законодавство про громадське здоров’я, стратегічні орієнтири розвитку галузі до 2030 року та сучасні підходи до соціальної участі. Запропонована модель охоплює інформаційно-аналітичний, дорадчо-деліберативний, організаційний, сервісний і контрольний контури, між якими встановлюються чіткі права доступу до інформації, процедури представництва, повноваження, строки реагування та механізми підзвітності. Наукова новизна полягає у розмежуванні інтеграції, адміністративного підпорядкування та підміни державних функцій. Громадянське суспільство зберігає автономію, критичну й контрольну роль, тоді як держава несе кінцеву відповідальність за гарантії, стандарти, фінансування та рівний доступ. Результативність моделі запропоновано оцінювати за доступністю допомоги, справедливістю представництва, якістю мотивованої відповіді, усуненням бар’єрів, довірою та фактичним впливом участі на рішення.

ІНСТИТУЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ ЕКСПЕРТНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО БЕЗПЕКОВОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Ю.П. Вигодованець — 2026-09-02

У статті досліджено інституційно-управлінські механізми експертно-аналітичного забезпечення українсько-польського безпекового партнерства в умовах повномасштабної війни, трансформації європейської безпекової архітектури та поглиблення євроатлантичної інтеграції України. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасна безпекова політика формується не лише через міжурядові рішення, а й через сталі канали експертної підтримки: аналітичні записки, стратегічні прогнози, публічну дипломатію, фахові консультації, комунікацію з міжнародними партнерами та вироблення доказових рекомендацій для органів влади. У цьому контексті експертно-аналітичні центри України та Польщі розглядаються як важливі інституційні посередники між знанням, суспільним запитом і процесом прийняття управлінських рішень у сфері безпеки. Метою статті є обґрунтування ролі експертно-аналітичних центрів України та Польщі у формуванні безпекового партнерства, а також визначення інноваційних механізмів аналітичної співпраці, здатних підвищити якість стратегічного планування, координації політик і комунікації в умовах воєнних викликів. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний, порівняльний та структурно-функціональний підходи. Увагу зосереджено на якісному аналізі підтверджених джерел: офіційних документів, матеріалів PISM, OSW, НІСД, Центру Разумкова, Фонду «Демократичні ініціативи», Української призми, НАТО та двосторонньої безпекової угоди між Україною і Польщею. Кількісні індикатори використовуються лише як описовий контекст і не подаються як доказ прямого причинного впливу аналітичних центрів на політичні рішення чи громадську думку. Наукова новизна полягає у трактуванні українсько-польської експертної взаємодії як управлінського ресурсу безпекового партнерства, що поєднує вироблення знань, інституційну координацію, цифрові інструменти обміну даними, стратегічний foresight і механізми публічної дипломатії. Систематизовано функціональні типи експертно-аналітичних центрів, визначено їхній внесок у формування порядку денного безпекової співпраці, а також запропоновано модель експертно-аналітичного забезпечення українсько-польського партнерства. Практичне значення результатів полягає в можливості використання запропонованих підходів для створення спільних дослідницьких платформ, підготовки policy briefs, проведення експертних обмінів, гармонізації методологій аналізу ризиків і посилення комунікації щодо євроатлантичної інтеграції України.

ВПЛИВ ІНФЛЯЦІЇ ТА ЕКСПОРТУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ

О.М. Вільчинська — 2026-09-02

У статті досліджено вплив інфляції та експорту на економічне зростання України через аналіз взаємозв’язку між ВВП, індексом інфляції та обсягами експорту. Метою є визначення характеру й сили впливу цих факторів на динаміку ВВП. Використано методи статистичного, кореляційного та регресійного аналізу. Побудована економетрична модель дозволила оцінити внесок окремих факторів у формування економічного зростання. Результати показали, що експорт позитивно й статистично значуще впливає на ВВП, стимулюючи виробництво та валютні надходження, тоді як інфляція має негативний вплив через зниження купівельної спроможності й погіршення інвестиційних умов. Коефіцієнт детермінації моделі становить 0,842, що підтверджує її високу пояснювальну здатність. Практичне значення роботи полягає у використанні результатів для оцінювання макроекономічних процесів.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПЦІЇ «БЕЗПЕЧНЕ МІСТО»

О.М. Вольська — 2026-09-02

У статті досліджено диджиталізацію публічного управління на прикладі впровадження концепції «Безпечне місто» як одного з перспективних напрямів цифрової трансформації сучасної системи врядування. Визначено, що використання цифрових технологій змінює не лише технічні засоби діяльності органів публічної влади, а й принципи вироблення та реалізації управлінських рішень, організації міжвідомчої взаємодії та комунікації між державними органами, органами місцевого самоврядування, правоохоронними й екстреними службами та громадянами. Розкрито еволюцію цифровізації публічного управління від електронного урядування до цифрового врядування, що було засноване на інтеграції інформаційних систем, Концепцію «Безпечне місто» розглянуто як комплексну організаційно-технологічну та інформаційно-аналітичну систему, що поєднує відеоспостереження, геоінформаційні технології, автоматизований аналіз даних, системи оповіщення, ситуаційні центри та цифрові канали міжвідомчої взаємодії. Обґрунтовано потенціал таких систем щодо підвищення оперативності реагування на надзвичайні ситуації, правопорушення, транспортні інциденти та загрози критичній інфраструктурі. Встановлено, що ефективність реалізації концепції напряму залежить від інституційної спроможності органів публічного управління, правової визначеності процедур обробки даних, сумісності інформаційних систем, належного рівня кіберзахисту та демократичного контролю. Акцентовано увагу, зокрема, на необхідності забезпечення оптимального балансу між потребою у підвищенні рівня суспільної та громадської безпеки, захистом приватності й персональних даних громадян та неухильним дотриманням основоположних прав і свобод людини в умовах активного впровадження цифрових технологій, систем відеоспостереження й автоматизованого аналізу даних. Наголошено, що застосування цифрових інструментів у межах концепції «Безпечне місто» має здійснюватися на засадах законності, пропорційності, прозорості та підзвітності, із чітким визначенням мети й меж збору, обробки, зберігання та використання інформації, а також із запровадженням ефективних механізмів контролю за діяльністю відповідних суб’єктів публічного управління.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

З.В. Гбур — 2026-09-02

У статті досліджено міжнародний досвід державного регулювання інформаційної безпеки в умовах глобальних цивілізаційних викликів та визначено можливості його адаптації з метою вдосконалення державної політики України у цій сфері. Обґрунтовано, що сучасні процеси цифровізації, глобалізації інформаційного простору, поширення технологій штучного інтелекту, великих даних і цифрових платформ, а також зростання масштабів кібернетичних загроз, дезінформації та інформаційних операцій зумовлюють необхідність формування комплексної та адаптивної системи забезпечення інформаційної безпеки держави. Проаналізовано підходи до державного регулювання інформаційної безпеки, сформовані в Європейському Союзі, США, Великій Британії, Естонії, Фінляндії, Сінгапурі та Ізраїлі. Встановлено, що ефективність сучасних моделей державного регулювання забезпечується поєднанням нормативно-правових, інституційних, організаційних і технологічних механізмів, розвитком міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, застосуванням ризик-орієнтованого підходу, безперервним моніторингом інформаційних ризиків, захистом критичної інформаційної інфраструктури та впровадженням інноваційних цифрових технологій. Визначено, що перспективними напрямами використання міжнародного досвіду в Україні є подальше вдосконалення нормативно-правового забезпечення, розвиток інституційних механізмів координації, інтеграція європейських стандартів інформаційної та кібернетичної безпеки, впровадження технологій штучного інтелекту та інтелектуальних систем моніторингу, посилення захисту критичної інформаційної інфраструктури, розвиток стратегічних комунікацій, протидія дезінформації та підвищення цифрової компетентності посадових осіб органів публічної влади. Зроблено висновок, що комплексна адаптація кращих міжнародних практик сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання інформаційної безпеки, зміцненню національної безпеки, забезпеченню цифрової стійкості держави та формуванню сучасної системи публічного управління, здатної ефективно функціонувати й оперативно реагувати на інформаційні та кібернетичні загрози в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

М.В. Диха — 2026-09-02

У статті досліджено концептуальні основи формування зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу України в умовах сучасних трансформаційних процесів та важливості реалізації принципів сталого розвитку. Визначено основні складові зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу України (виробничо-технологічну, інноваційну, фінансово-інвестиційну, кадрову, маркетингову, інформаційну, екологічну, соціальну, організаційно-управлінську, геополітичну, інституційно-правову, логістичну, кон’юнктурну). Обґрунтовано роль принципів сталого розвитку у формуванні зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу та доведено необхідність інтеграції економічних, екологічних і соціальних аспектів у процеси прийняття управлінських рішень. Зовнішньоекономічний потенціал промислового комплексу України авторами визначено як багатокомпонентну систему, інтегровану сукупність складових внутрішнього середовища (виробничо-технологічних, інноваційних, фінансово-інвестиційних, кадрових, маркетингових, інформаційних, екологічних та соціальних), організаційно-управлінські можливості підприємств промислового комплексу, сформовані на принципах сталого розвитку та з урахуванням впливу чинників зовнішнього середовища (геополітичних, інституційно-правових, логістичних, кон’юнктурних), що в цілому забезпечують можливості ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, підвищення міжнародної конкурентоспроможності та досягнення цілей сталого розвитку у національному та глобальному вимірах. Запропоноване трактування зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу поєднує традиційні економічні характеристики зовнішньоекономічного потенціалу, направлені на досягнення економічної результативності, із соціальними та екологічними вимогами, направленими на досягненням екологічної безпеки та соціальної відповідальності. Визначено основні стримувальні чинники (проблеми та виклики) розвитку зовнішньоекономічного потенціалу, серед яких технологічне відставання виробництва, недостатня інноваційна активність, інвестиційні обмеження, логістичні труднощі, кадровий дефіцит, посилення екологічних вимог та воєнно-політичні ризики. Зроблено висновок про необхідність модернізації промислового комплексу, розвитку інноваційної діяльності та впровадження принципів сталого розвитку, як основи підвищення конкурентоспроможності української промисловості на міжнародних ринках.

РОЯЛТІ ЯК МЕХАНІЗМ ВИВЕДЕННЯ КАПІТАЛУ: ЗАКОННІ ТА НЕЗАКОННІ ПРАКТИКИ В УМОВАХ ВІЙНИ

О.В. Єлхін — 2026-09-02

У статті проаналізовані особливості роялті як механізму виведення капіталу з акцентуванням уваги на формах такої діяльності в умовах війни. Акцентована увага на тому, що перехідний стан соціально-економічної системи України характеризується з одного боку становленням ринкових практик, розвитком нових форм господарської діяльності та моделей управління бізнесом, а з іншого тінізацією та криміналізацією секторів економіки. Обґрунтовано, що одним із таких негативних явищ є виведення активів за межі економічної системи держави, шляхом вчинення фінансових та інших операцій протиправного характеру. Вказане явище охарактеризоване як економічна та правова проблема. Наголошено на особливій актуальності нейтралізації таких протиправних практик в умовах війни. Основна увага акцентована на особливостях використання роялті як інструменту виведення капіталу поза межі України. Визначені особливості роялті як інструменту агресивного податкового планування, а саме правову спрощеність відчуження прав інтелектуальної власності. Окреслені теоретичні основи дослідження цієї проблематики. Охарактеризована сутність роялті як законного механізму з точки зору податкового законодавства. Наведені особливості протиправного використання роялті як інструмента із відображенням конкретних схем такої діяльності. Визначено концепт оцінки протиправності роялті, який використовується податковими органами та виокремлені конкретні ознаки протиправності. Визначені основні інструменти, які використовуються для виявлення протиправного використання роялті. Детально охарактеризовано, на рівні авторської діаграми, реальні масштаби виведеного капіталу із використанням механізму роялті за період воєнного стану.

БЕЗПЕКА ЦИФРОВОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОКТРИНАЛЬНІ ТА КАТЕГОРІАЛЬНІ ЗАСАДИ

В.С. Загоруйко — 2026-09-02

У статті обґрунтовано доцільність розгляду безпеки цифрового простору України як самостійного об’єкта державного управління, що не зводиться до технічного кіберзахисту інформаційних систем. Показано, що цифровий простір утворюється взаємодією електронних комунікацій, державних реєстрів, хмарних сервісів, цифрових платформ, критичної інформаційної інфраструктури, алгоритмічних систем, даних, органів публічної влади, бізнесу та громадянського суспільства. Його мережевість, трансграничність, висока швидкість змін і залежність від приватної технологічної інфраструктури унеможливлюють результативне управління виключно через централізовані адміністративні приписи. Розмежовано поняття кібербезпеки, інформаційної безпеки, цифрової стійкості, технологічного суверенітету та безпеки цифрового простору. Запропоновано авторське визначення останньої як підтримуваного системою публічного управління стану захищеності, стійкості, керованості та ціннісно узгодженої впорядкованості цифрового середовища, за якого забезпечуються безперервність життєво важливих послуг, суверенність критичних даних і технологічних рішень, права людини, довіра до електронної держави та спроможність учасників спільно запобігати, виявляти, стримувати, локалізувати й долати наслідки цифрових загроз. Систематизовано доктринальні принципи державного управління у досліджуваній сфері: законність, людиноцентричність, ризик-орієнтованість, пропорційність, стійкість за проєктуванням, субсидіарність, інтероперабельність, підзвітність, технологічна нейтральність, державно-приватна взаємодія, міжнародна сумісність та адаптивне навчання. Визначено рівні управління безпекою цифрового простору: загальнодержавний, секторальний, територіальний, організаційний і платформний. Обґрунтовано управлінський цикл, який поєднує доктринальне цілепокладання, стратегування, нормативне закріплення, формування спроможностей, моніторинг, реагування, відновлення та перегляд політики. Наукова новизна полягає у перенесенні акценту з охорони окремих інформаційних ресурсів на забезпечення цілісної безпеки соціотехнічного цифрового середовища та публічних інтересів у ньому. Практичне значення мають запропоновані критерії віднесення цифрових процесів до об’єктів державного управління і рамка для узгодження стратегій кібербезпеки, цифрової трансформації, захисту критичної інфраструктури та прав людини.

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ СТРАХОВІ КОМПАНІЇ В УМОВАХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: МЕХАНІЗМИ СТІЙКОСТІ ТА АДАПТАЦІЇ

Ю.І. Корнаш — 2026-09-02

У статті досліджено роль транснаціональних страхових компаній (ТНСК) у процесах подолання фінансово економічних криз та в умовах глобалізації світової економіки. Актуальність дослідження зумовлена посиленням впливу глобальних ризиків (фінансово економічні кризи, пандемії, воєнні конфлікти, зміна клімату, кіберзагрози) та необхідністю адаптації страхового ринку України до функціонування в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови. Мета роботи полягає у виявленні ключових механізмів впливу транснаціональних страхових компаній на фінансову стабільність в умовах глобальних криз, систематизації сучасних трендів транснаціоналізації страхового бізнесу та обґрунтуванні напрямів адаптації страхового ринку України до глобальних стандартів. У статті розглянуто економічну сутність ТНСК як особливих суб’єктів глобального ринку, що акумулюють понад 60% світових страхових премій. На відміну від традиційних промислових корпорацій, ТНСК виконують функцію системних стабілізаторів через перерозподіл ризиків між юрисдикціями, механізми перестрахування та інвестування резервів у довгострокові активи. Виявлено, що в періоди гострих криз (2008-2009, 2020-2021) ТНСК демонструють вищу стійкість порівняно з національними страховиками завдяки диверсифікації портфелів та доступу до внутрішньокорпоративного капіталу. Проведено порівняльний аналіз діяльності провідних ТНСК (Allianz, AXA, Ping An Insurance, China Life Insurance, Zurich Insurance) за період 2007-2024 рр. На основі імітованих даних про частки компаній на світовому страховому ринку, узгоджених із загальними тенденціями, наведеними у звітах Swiss Re та IAIS, розраховано індекси концентрації ринку CR5 та Герфіндаля Гіршмана (HHI). Отримані результати свідчать про тенденцію до зростання концентрації світового страхового ринку: CR5 зріс із 26,5% у 2007 р. до 40,0% у 2024 р., а HHI – зі 187 до 324 пунктів, що відображає посилення ролі найбільших ТНСК без формування надмірно концентрованої структури. Визначено, що кризові періоди супроводжуються перерозподілом ринку на користь провідних ТНСК, які мають ресурси для поглинання збанкрутілих конкурентів та інвестування в інновації. Систематизовано механізми участі ТНСК у мінімізації фінансово економічних ризиків: перестрахування, сек’юритизація страхових ризиків (катастрофічні облігації), використання кептивних страхових компаній, диверсифікація портфеля, хеджування. Охарактеризовано сучасну систему міжнародного регулювання діяльності ТНСК: директива Solvency II (ЄС), стандарти IAIS (зокрема ComFrame для міжнародно активних страхових груп), вимоги до системно значущих страхових організацій (G SII) з боку FSB. Визначено вплив цифровізації та новітніх технологій (InsurTech, блокчейн, штучний інтелект, big data) на розвиток транснаціонального страхового бізнесу. Обґрунтовано напрями адаптації страхового ринку України до глобальних стандартів діяльності ТНСК в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови.

ПОВЕДІНКОВІ ІНСАЙТИ ТА ЦИФРОВИЙ ДИЗАЙН ВИБОРУ В СУЧАСНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ ПОЛІТИЦІ

Є.П. Костик — 2026-09-02

У статті досліджуються теоретичні засади та практичні механізми застосування поведінкових інсайтів і цифрового дизайну вибору в сучасній торговельній політиці. Авторський внесок полягає у систематизації інструментарію архітектури вибору (дефолти, спрощення, салієнтність, соціальні норми) та встановленні його зв'язку з психологічними механізмами прийняття рішень економічними агентами. Наукова новизна визначається комплексним аналізом досвіду Європейського Союзу (ЄС), Великої Британії та України щодо інтеграції поведінкових принципів у цифрові платформи регулювання торгівлі. Практичне значення полягає у формулюванні принципів етичного впровадження поведінкових інтервенцій. Доведено, що системне застосування поведінкових інсайтів підвищує ефективність торговельної політики без зміни нормативного змісту угод.

ВІД УТРИМАННЯ ДО РЕЗУЛЬТАТУ: КРИТЕРІАЛЬНА МОДЕЛЬ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ТЕАТРАЛЬНО-ВИДОВИЩНИХ ЗАКЛАДІВ

О.В. Крашеніннікова — 2026-09-02

Фінансова підтримка комунальних театрів є важливим інструментом культурної політики міста, однак утримувальна – кошторисна – модель не забезпечує належної результативності використання бюджетних коштів і не формує стимулів розвитку. У статті обґрунтовано потребу прозорої результативної моделі розподілу ресурсів з огляду на обмеженість фінансування та конкуренцію на ринку культурних послуг. Запропоновано авторську критеріальну модель оцінювання діяльності театрально-видовищних закладів та Методику визначення обсягів фінансової підтримки за рахунок місцевого бюджету, що інтегрує статистичні й фінансові показники в єдину аналітичну систему та застосовує інтегральний індекс для зіставлення закладів різних типів і масштабів.

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: МАКРОЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Л.В. Кривонос — 2026-09-02

У статті досліджено публічні закупівлі як об’єкт державного регулювання та обґрунтовано їх макроекономічне значення. На основі аналізу документів ОЕСР, ЄС та Світового банку доведено, що у провідних економіках світу публічні закупівлі є одним із ключових інструментів економічної політики. Розкрито основні макроекономічні функції публічних закупівель: фіскальну, структурно-інвестиційну, інституційно-конкурентну та безпекову. Показано, що нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (2026) започаткувала перехід до стратегічного використання державного попиту як інструменту державної економічної політики. Визначено пріоритетні напрями подальшого розвитку системи та зроблено висновок, що її стратегічна модернізація є важливою передумовою підвищення ефективності державної економічної політики, фінансової стійкості й довгострокового соціально-економічного розвитку України.

ІНСТРУМЕНТИ ВИЯВЛЕННЯ НЕЛЕГАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Г.О. Кришталь — 2026-09-02

У статті розглянуто методи використання неприбуткових організацій в нелегальних цілях та інструменти, які можуть використовувати суб’єкти первинного фінансового моніторингу для ідентифікації таких методів. Встановлено, що ефективними джерелами інформації для здійснення заходів належної перевірки клієнтів є дані з офіційних публічних реєстрів, інформація про фінансові операції клієнта та спеціалізовані типологічні дослідження. Визначення якості системи внутрішнього контролю неприбуткової організації, аналізу пов’язаності благодійної установи з особами підвищеного ризику, порівняння задекларованих цілей діяльності з фактичними фінансовими транзакціями, аналіз географічних ризиків та можливостей неприбуткової організації для їх пом’якшення до прийнятного рівня є головними інструментами виявлення нелегальної діяльності неприбуткових організацій.

КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НА РИНКУ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН УКРАЇНИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Я.С. Ларіна — 2026-09-02

У статті досліджено особливості конкурентного середовища ринку засобів захисту рослин та обґрунтовано його роль у формуванні ефективних маркетингових стратегій підприємств. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку українського ринку ЗЗР, зокрема посилення конкуренції між міжнародними й вітчизняними виробниками, цифрову трансформацію аграрного сектору, вплив євроінтеграційних процесів, екологічних вимог і воєнних викликів. Визначено основні чинники, що впливають на конкурентоспроможність компаній, серед яких інноваційність продукції, цифровізація бізнес-процесів, розвиток сервісної підтримки, ефективність логістики та персоналізація маркетингових комунікацій. Доведено, що сучасна конкуренція на ринку ЗЗР зміщується від цінової боротьби до створення комплексної цінності для споживача шляхом поєднання продукції, консультаційних послуг, цифрових сервісів і післяпродажного супроводу. Обґрунтовано необхідність систематичного аналізу конкурентного середовища для оцінювання ринкової концентрації, аналізу стратегій, виявлення перспективних ринкових ніш і прогнозування змін попиту. Встановлено, що результати дослідження конкурентного середовища є основою для розроблення адаптивних маркетингових стратегій, спрямованих на зміцнення конкурентних переваг підприємств, підвищення ринкової частки та забезпечення довгострокової конкурентоспроможності в умовах динамічних змін аграрного ринку.

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ АВІАЦІЙНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

О.Ю. Могилевська — 2026-09-02

Наукову статтю присвячено комплексному дослідженню, теоретико-методологічному обґрунтуванню та систематизації сучасних концепцій стратегічного управління авіаційними підприємствами в умовах перманентних глобальних трансформацій та посилення вимог екологізації економіки. У роботі детально проаналізовано сучасні виклики, що постають перед суб'єктами авіаційного бізнесу (авіакомпаніями, аеропортами та підприємствами технічного обслуговування), зокрема геополітичну нестабільність, коливання цін на енергоносії, цифровізацію процесів та жорсткі міжнародні стандарти декарбонізації. Особливу увагу приділено інтеграції принципів сталого розвитку (Sustainable Development) та ESG-критеріїв (Environmental, Social, Governance) у загальну стратегічну архітектуру підприємств галузі. Доведено, що традиційні підходи до стратегування, орієнтовані виключно на короткострокові фінансово-економічні показники та мінімізацію операційних витрат, втрачають свою релевантність і ефективність без урахування екологічних та соціальних детермінант. На основі критичного аналізу еволюції менеджменту запропоновано авторський гібридний підхід, який синтезує ресурсну концепцію, теорію динамічних спроможностей та імперативи екологічної відповідальності. У межах дослідження розроблено структурно-функціональну модель стратегічного управління, що містить адаптивний контур зворотного зв'язку та інноваційні компоненти, такі як предиктивний ремонт (MRO) на базі штучного інтелекту. Розширено методичний інструментарій оцінки стратегічної конкурентоспроможності шляхом розробки та математичного опису комплексного екологічного індексу стійкості авіапідприємства, що супроводжується практичним прикладом його розрахунку для умовної авіакомпанії. Здійснено поглиблений порівняльний аналіз ключових стратегічних концепцій із виокремленням інструментів їх реалізації та характеру впливу на фінансову стійкість. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, пов'язані з моделюванням сценаріїв післявоєнного відновлення авіаційної інфраструктури України відповідно до європейських екологічних і безпекових стандартів та механізмами залучення «зеленого» фінансування.

ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Ю.В. Могилевський — 2026-09-02

У статті розкрито теоретичні та прикладні засади формування потенціалу сталого розвитку промислового комплексу України в умовах воєнних викликів, післявоєнного відновлення, цифрової та зеленої трансформації. Обґрунтовано, що такий потенціал слід розглядати не як сукупність наявних ресурсів, а як інтегровану спроможність промислової системи мобілізувати, поєднувати, відновлювати та трансформувати економічні, виробничо-технологічні, інноваційні, енергетичні, екологічні, соціальні, інвестиційні й інституційні ресурси для досягнення довгострокових результатів. Визначено основні диспропорції довоєнної моделі промислового розвитку України, зокрема сировинну орієнтацію, високу енерго- та матеріаломісткість, технологічне відставання, недостатню інноваційну активність і слабку взаємодію науки з виробництвом. Доведено, що повномасштабна війна посилила наявні проблеми, водночас актуалізувавши значення резильєнтності, диверсифікації ланцюгів постачання, автономізації енергозабезпечення та адаптивності підприємств. Автором запропоновано структурно-логічну модель формування потенціалу сталого розвитку промислового комплексу України, що охоплює економічну, виробничо-технологічну, інноваційну, цифрову, енергетичну, екологічну, соціальну, інвестиційну та інституційну складові. Обґрунтовано необхідність розвитку індустріальних і екоіндустріальних парків, кластерів, центрів трансферу технологій, спільних лабораторій, циркулярних виробничих моделей та механізмів державно-приватного партнерства. Сформульовано практичні рекомендації щодо технологічної модернізації, декарбонізації, цифровізації, розвитку людського капіталу, страхування воєнних ризиків, залучення довгострокового фінансування та узгодження промислової політики з європейськими стандартами. Реалізація запропонованих заходів сприятиме формуванню конкурентоспроможного, інноваційного, низьковуглецевого та стійкого промислового комплексу України.

ПОРТФЕЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ ВЕТЕРАНСЬКОГО ВІДНОВЛЕННЯ

О.О. Могиль — 2026-09-02

У статті обґрунтовано необхідність переходу від фінансування розрізнених заходів ветеранської підтримки до управління регіональним портфелем взаємопов’язаних проєктів. Доведено, що суспільний результат ветеранського відновлення формується не окремим об’єктом чи послугою, а узгодженим ланцюгом медико-психологічної реабілітації, професійної адаптації, зайнятості, підприємництва, житлової та транспортної доступності, підтримки сімей і розвитку спроможності громад. Метою дослідження є розроблення концептуальних засад відбору, фінансування та моніторингу регіональних проєктів ветеранського відновлення із застосуванням публічно-приватного партнерства. Використано системний, проєктний, ризик-орієнтований, порівняльний і багатокритеріальний підходи. Запропоновано оцінювати проєкти за стратегічною відповідністю, зрілістю, додатковістю публічної підтримки, очікуваною публічною цінністю, фінансовою стійкістю, територіальним ефектом і керованістю ризиків. Науковий результат полягає у формуванні цілісної архітектури портфельного фінансування, що поєднує карту потреб, теорію змін, диференційований добір фінансових інструментів, порівняння альтернатив за вартістю життєвого циклу, розподіл ризиків, контрольні точки та незалежне оцінювання. Визначено, що публічно-приватне партнерство є доцільним лише за доведеної переваги над традиційною закупівлею або грантовою моделлю та за наявності гарантій доступності послуг, прозорого контрактування і вимірюваних суспільних результатів.

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗАПРОВАДЖЕННІ ПРОЄКТІВ «БЕЗПЕЧНЕ МІСТО» В УКРАЇНІ

А.І. Некряч — 2026-09-02

У статті досліджено особливості та перспективи використання хмарних технологій у процесі запровадження проєктів «Безпечне місто» в Україні як важливого напряму цифрової трансформації системи публічного управління та забезпечення громадської безпеки. Обґрунтовано актуальність переходу від традиційної локальної ІТ-інфраструктури до сучасних моделей хмарних обчислень, що зумовлено стрімким зростанням обсягів даних, отриманих із систем відеоспостереження та IoT-пристроїв, необхідністю їх оперативного опрацювання, зберігання та використання для прийняття управлінських рішень. Розкрито сутність концепції Cloud Smart як комплексного підходу до використання публічних, приватних і гібридних хмарних середовищ, що дає змогу забезпечити оптимальний баланс між безпекою, гнучкістю, масштабованістю та економічною ефективністю цифрової інфраструктури. Систематизовано основні моделі хмарного обслуговування IaaS, PaaS, SaaS і XaaS, а також моделі розгортання хмарної інфраструктури: публічну, приватну, гібридну та мультихмарну. Визначено основні критерії оцінювання ефективності хмарної IoT-архітектури, зокрема техніко-експлуатаційні показники, економічну доцільність, рівень кібербезпеки, масштабованість та енергоефективність. Акцентовано увагу на безпекових ризиках централізованого зберігання даних, необхідності застосування сучасних механізмів шифрування, багатофакторної автентифікації та принципів Zero Trust. Доведено, що використання хмарних технологій у проєктах «Безпечне місто» сприяє підвищенню відмовостійкості цифрової інфраструктури, забезпечує оперативне масштабування обчислювальних ресурсів та створює умови для інтеграції технологій штучного інтелекту. Визначено стратегічні напрями подальшого розвитку, серед яких застосування хмарного штучного інтелекту для прогнозування правопорушень і управління транспортними потоками, а також формування єдиної національної платформи відеомоніторингу з інтеграцією регіональних систем «Безпечне місто».

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СУСПІЛЬСТВА

А.П. Павленко — 2026-09-02

У статті досліджено теоретичні та прикладні засади формування економічної стійкості транспортного підприємства в умовах високотехнологічних трансформацій суспільства. Обґрунтовано, що економічну стійкість доцільно розглядати як інтегровану динамічну здатність підприємства забезпечувати безперервність і належну якість транспортних послуг, підтримувати фінансову рівновагу, протидіяти негативним впливам, відновлювати критично важливі процеси, адаптувати маршрути, ресурси та бізнес-модель, а також здійснювати технологічне й організаційне оновлення. Визначено чотири ключові характеристики стійкості: опірність, відновлюваність, адаптивність і трансформаційну спроможність. Розкрито особливості діяльності транспортного підприємства, пов’язані з мережевим характером перевезень, високою капіталомісткістю, залежністю від інфраструктури, енергетичних ресурсів, інформаційних систем і партнерських зв’язків. Досліджено вплив штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей, телематики, цифрових двійників, хмарних систем і цифрових платформ на ефективність, гнучкість та безпеку перевезень. Запропоновано структурно-логічну модель економічної стійкості, що охоплює фінансово-економічну, операційну, інфраструктурно-технічну, цифрову, інноваційно-інвестиційну, кадрово-організаційну, ринково-мережеву, еколого-енергетичну та інституційно-безпекову складові. Обґрунтовано оцінювання стійкості за відповідними показниками із застосуванням інтегрального та порогового підходів. Доведено, що технологічне оновлення підвищує стійкість лише за умови організаційної готовності, сумісності систем, кіберзахисту та розвитку компетентностей персоналу.

ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІЗНЕСУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ: КОМПЛЕМЕНТАРНІСТЬ ФАКТОРИНГУ ТА БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

М.Ю. Пятаков — 2026-09-02

У статті досліджено трансформацію сучасних підходів до фінансування бізнесу в сучасній економіці. Обґрунтовано, що традиційний підхід, коли банківське кредитування та факторинг розглядаються як альтернативні способи фінансування бізнесу, вже не відображає сучасну економічну природу інструментів. Доведено, що банківський кредит і факторинг мають різне функціональне призначення: кредит забезпечує формування ресурсної бази стратегічного розвитку бізнесу, тоді як факторинг підтримує безперервність операційної діяльності, прискорюючи оборотність капіталу і управління дебіторською заборгованістю. Запропоновано концептуальний підхід до розгляду банківського кредитування і факторингу як взаємодоповнюючих інструментів фінансування бізнесу, комплементарне використання яких формує комплексну модель фінансового забезпечення підприємств. Обґрунтовано, що інтегроване застосування цих інструментів забезпечує фінансову стійкість, адаптивність і конкурентоспроможність бізнесу у сучасній економіці.

ПРОСУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЧИННИКА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

М.П. Талавиря — 2026-09-02

У статті проаналізовано особливості стратегічного розвитку сільськогосподарських підприємств, визначено сутність та зміст цього поняття. Визначено роль співпраці між сільськогосподарськими та будівельними підприємствами як ключового механізму забезпечення інфраструктурного розвитку. З’ясовано особливості просування будівельних послуг, що розглядається як складова системи взаємодії, котра орієнтована на забезпечення стратегічних потреб сільськогосподарських підприємств, а не тільки на стимулювання попиту. У межах системно-інтеграційного підходу воно набуває координаційного характеру та передбачає узгодження інтересів і ресурсів учасників. Визначено основні напрями просування: формування партнерських відносин, орієнтація на інфраструктурні потреби, інтеграція у виробничо-інвестиційні процеси, розвиток комунікацій та управління ризиками.

ВПЛИВ СТОРОННІХ ПОКУПЦІВ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

В.М. Трайно — 2026-09-02

У сучасних умовах розвитку ринкової економіки поведінка споживачів формується під впливом багатьох факторів, поміж яких важливе місце займають соціальні чинники. Оточуючі люди можуть прямо або опосередковано впливати на процес прийняття споживчих рішень. Особливу роль у цьому контексті відіграють сторонні особи – люди, які присутні у торговельному просторі одночасно з потенційним покупцем, з якими він не має особистих соціальних зв’язків, але чиї думки, поведінка або оцінки можуть впливати на вибір товарів і послуг. Метою публікації є аналіз впливу сторонніх осіб на поведінку споживачів у сучасних умовах, визначення їх ролі у процесі прийняття рішення про купівлю та обґрунтування напрямів використання отриманих результатів у маркетинговій діяльності підприємств. У статті доведено, що сторонні покупці здійснюють значний вплив на поведінку споживачів торговельних підприємств, визначено фактори що впливають на взаємодію з іншими покупцями у місцях продажу, сформульовано наслідки взаємодії з іншими покупцями, обґрунтовано напрями використання отриманих результатів у маркетинговій діяльності торговельних підприємств.

ЦИФРОВА СТРАТЕГІЧНА НАВІГАЦІЯ ЯК ОСНОВА ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Н.О. Фісуненко — 2026-09-02

У статті досліджено теоретичні засади цифрової стратегічної навігації економіки як основи захисту національної економіки в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано, що посилення цифрової залежності держави, гібридні загрози, кібератаки та вразливість критичної інфраструктури потребують переходу від фрагментарної цифровізації до стратегічно скоординованої моделі управління. Уточнено зміст поняття цифрової стратегічної навігації економіки, розмежовано його з близькими категоріями цифрового розвитку та систематизовано ключові контури її реалізації. Визначено роль ІТ-сектору як критичної інфраструктурної основи економічної безперервності держави. Окреслено можливості використання запропонованого підходу для формування цифрової політики, оцінювання вразливостей і стратегічного планування в умовах воєнних та поствоєнних викликів.

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

А.С. Форостовець — 2026-09-02

У статті здійснено комплексне дослідження теоретичних засад становлення інформаційного суспільства та визначено роль державної інформаційної політики в умовах цифрової трансформації, глобалізації й сучасних безпекових викликів. Розкрито сутність поняття «інформаційне суспільство» як особливого етапу суспільного розвитку, у межах якого інформація, знання та цифрові технології набувають значення стратегічних ресурсів і визначальних чинників соціально-економічного розвитку держави. Узагальнено основні ознаки інформаційного суспільства, серед яких домінування інформації та знань, цифровізація економіки, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, електронного урядування й електронної демократії, інтеграція державних інформаційних ресурсів, поширення технологій штучного інтелекту та глобалізація інформаційного простору. Досліджено сутність державної інформаційної політики та визначено її основні складові, до яких віднесено нормативно-правове регулювання інформаційної сфери, розвиток цифрової інфраструктури, забезпечення доступу до інформації, цифровізацію публічних послуг, підтримку національного інформаційного простору, протидію дезінформації, забезпечення інформаційної та кібербезпеки. Особливу увагу приділено сучасним особливостям реалізації державної інформаційної політики України в умовах воєнного стану та повномасштабної збройної агресії, що супроводжується посиленням кіберзагроз, інформаційно-психологічних операцій та деструктивних інформаційних впливів. Визначено основні проблеми реалізації державної інформаційної політики та обґрунтовано пріоритетні напрями її вдосконалення. Наголошено на необхідності гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу, посилення кіберстійкості, розвитку стратегічних комунікацій, електронного урядування, цифрової та медіаграмотності населення. Зроблено висновок, що формування сучасної, адаптивної та безпеково орієнтованої моделі державної інформаційної політики є необхідною передумовою подальшого розвитку інформаційного суспільства, захисту національного інформаційного простору та забезпечення національної безпеки України.

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИКИ НА ПРОМИСЛОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

В.О. Юр’єв — 2026-09-02

У статті досліджено екологічні аспекти розвитку логістики на промисловому ринку України в умовах воєнної трансформації маршрутів, відновлення транспортної інфраструктури та поглиблення європейської інтеграції. Обґрунтовано, що екологізація логістики для промислових підприємств охоплює не лише зменшення транспортних викидів, а й модальний розподіл перевезень, енергоефективність складів і терміналів, цифрове управління маршрутами, облік викидів у транспортних ланцюгах, зворотну логістику та узгодження з європейськими вимогами. Метою статті є визначення екологічних аспектів розвитку логістики на промисловому ринку України та формування прикладної моделі їх інтеграції в управління транспортно-логістичними потоками. Використано методи системного аналізу, порівняння, структуризації, узагальнення нормативних і статистичних джерел, а також сценарний підхід до оцінювання ефекту модального зсуву. Проаналізовано сучасні дослідження з проблем зеленої логістики, декарбонізації вантажних перевезень, сталої дистрибуції, зворотної логістики та екологічного обліку викидів. Сформовано трирівневу модель екологізації логістики промислового ринку, яка охоплює операційний, інфраструктурний та регуляторно-інтеграційний рівні. Сценарна оцінка для вантажу обсягом 1 млн т на маршруті 500 км показала потенціал скорочення викидів на 16,5-37,5 тис. т CO₂-екв. за умови перенесення 90 % довгого плеча з автомобільного транспорту на залізницю. Визначено, що пріоритетними напрямами є розвиток мультимодальних маршрутів, цифрове скорочення порожніх пробігів і простоїв, енергомодернізація складів, стандартизований розрахунок логістичних викидів та включення екологічних критеріїв у програми відновлення.

СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА РИНКУ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ)

Ю.В. Зимбалевська — 2026-09-02

У статті проаналізовано спосіб оцінки ефективності стратегії діджиталізації на обраному підприємстві ринку хмарних технологій. Такий підхід вимагає комплексного підходу і базується на порівнянні досягну¬тих бізнес-результатів із витратами на впровадження. Запропонований спосіб оцінки ефективності стра¬тегії діджиталізації охоплює фінансові, операційні, технічні та клієнтоорієнтовані показники. Виявле¬но, що визначення ефективності реалізації стратегії діджиталізаціїї перетворює цей процес з витратного інноваційного проєкту на вимірюваний інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємства. Щоб сформулювати надійну систему оцінки, підприємства ринку хмарних технологій інтегрують ці по¬казники у єдину панель управління на базі платформ, що дозволяє бачити реальний вплив діджиталізації на прибутковість бізнесу Встановлено, що оцінка ефективності діджиталізації на підприємствах ринку хмарних технологій базується на комплексному аналізі за допомогою методологічних підходів. Зазвичай для цього застосовують метод інтегрального індексу, який охоплює фінансові показники (ROI та знижен¬ня витрат на інфраструктуру).