МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено міжнародний досвід державного регулювання інформаційної безпеки в умовах глобальних цивілізаційних викликів та визначено можливості його адаптації з метою вдосконалення державної політики України у цій сфері. Обґрунтовано, що сучасні процеси цифровізації, глобалізації інформаційного простору, поширення технологій штучного інтелекту, великих даних і цифрових платформ, а також зростання масштабів кібернетичних загроз, дезінформації та інформаційних операцій зумовлюють необхідність формування комплексної та адаптивної системи забезпечення інформаційної безпеки держави. Проаналізовано підходи до державного регулювання інформаційної безпеки, сформовані в Європейському Союзі, США, Великій Британії, Естонії, Фінляндії, Сінгапурі та Ізраїлі. Встановлено, що ефективність сучасних моделей державного регулювання забезпечується поєднанням нормативно-правових, інституційних, організаційних і технологічних механізмів, розвитком міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, застосуванням ризик-орієнтованого підходу, безперервним моніторингом інформаційних ризиків, захистом критичної інформаційної інфраструктури та впровадженням інноваційних цифрових технологій. Визначено, що перспективними напрямами використання міжнародного досвіду в Україні є подальше вдосконалення нормативно-правового забезпечення, розвиток інституційних механізмів координації, інтеграція європейських стандартів інформаційної та кібернетичної безпеки, впровадження технологій штучного інтелекту та інтелектуальних систем моніторингу, посилення захисту критичної інформаційної інфраструктури, розвиток стратегічних комунікацій, протидія дезінформації та підвищення цифрової компетентності посадових осіб органів публічної влади. Зроблено висновок, що комплексна адаптація кращих міжнародних практик сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання інформаційної безпеки, зміцненню національної безпеки, забезпеченню цифрової стійкості держави та формуванню сучасної системи публічного управління, здатної ефективно функціонувати й оперативно реагувати на інформаційні та кібернетичні загрози в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій.