ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ЗАСАДАХ КІБЕРСТІЙКОСТІ

Анотація

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади зміцнення економічної безпеки держави на основі розвитку кіберстійкості в умовах масштабної цифрової трансформації та зростання гібридних загроз. Розкрито зміст концепції кіберстійкості як багаторівневої системи запобігання, адаптації та відновлення після кіберінцидентів, що забезпечує стабільність функціонування фінансових, енергетичних, промислових і комунікаційних секторів. Узагальнено європейський досвід упровадження нормативно-правових актів NIS2, DORA, GDPR і Cyber Resilience Act, які формують основу інтегрованої архітектури управління цифровими ризиками в ЄС. Визначено ключові структурні напрями забезпечення кіберстійкості – нормативно-правовий, інституційний, фінансово-інвестиційний, освітньо-комунікаційний, синергія яких забезпечує стійкість цифрової економіки та мінімізацію негативного впливу кіберзагроз на національний розвиток. Проведено порівняльний аналіз систем кіберстійкості ЄС і України, що виявив інституційну та ресурсну асиметрію, але водночас підтвердив динамічний прогрес України у гармонізації стандартів і зближенні показників цифрової зрілості. Доведено, що вітчизняна система кіберстійкості перебуває на етапі становлення, проте демонструє позитивну динаміку щодо впровадження європейських підходів, розвитку людського капіталу та зростання фінансування кіберзахисту. Зазначено, що формування національної системи кіберстійкості є стратегічним чинником підвищення макроекономічної стабільності, інвестиційної привабливості, технологічної самодостатності та інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Наукова новизна роботи полягає у розробленні концептуальної моделі зміцнення економічної безпеки держави на засадах інтеграції європейських практик кіберстійкості у національне цифрове врядування. Практична значущість результатів полягає у формуванні пропозицій щодо гармонізації законодавства України з нормами ЄС, створення міжвідомчої ради з питань кіберстійкості, розвитку публічно-приватного партнерства, цифрової освіти та підвищення культури кібербезпеки. Реалізація цих напрямів дозволить мінімізувати цифрові ризики, забезпечити безперервність економічних процесів, посилити довіру до цифрових інституцій та підвищити загальну стійкість національної економіки у воєнний і повоєнний періоди.