ЕКОНОМІЧНІ ІНДИКАТОРИ СОЦІАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ В ОЦІНЦІ РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Анотація

У статті аргументовано, що формування системи економічних індикаторів соціальної складової є необхідною умовою не лише для забезпечення соціально-економічної безпеки, але й для досягнення сталого розвитку підприємств харчової промисловості. Виокремлено групи індикаторів: рівень доходів і оплати праці (середньомісячна заробітна плата працівників, середня заробітна плата, співвідношення середньої зарплати на підприємстві до середньої зарплати у галузі / регіоні, частка витрат на оплату праці у структурі собівартості продукції, частка премій, надбавок та інших стимулюючих виплат у загальному фонді оплати праці, коефіцієнт співвідношення мінімальної та максимальної зарплати на підприємстві, динаміка середньої заробітної плати, частка працівників із зарплатою нижче середньої по підприємству, рівень реальної заробітної плати (з урахуванням інфляції), зайнятість та кадрова стабільність (середньооблікова чисельність працівників, коефіцієнт плинності кадрів, коефіцієнт стабільності кадрів, рівень використання робочого часу, коефіцієнт сумісництва, рівень прогулів та неявок з неповажних причин, частка працівників, які пройшли підвищення кваліфікації / навчання, середній стаж роботи працівників, коефіцієнт заміщення кадрів), соціальний розвиток і мотивація (витрати на підвищення кваліфікації та навчання персоналу, частка працівників, які пройшли курси/тренінги протягом року, частка соціальних виплат і пільг у структурі витрат на персонал, середній розмір премій та бонусів на одного працівника, частка працівників, які отримують премії та надбавки, частка працівників, охоплених програмами медичного страхування / оздоровлення, кількість заходів соціального характеру, частка витрат на соціальний пакет у собівартості продукції, рівень задоволеності працівників соціальною політикою підприємства), умови та безпека праці (кількість нещасних випадків на виробництві, коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт важкості травматизму, частка працівників, які пройшли інструктаж та навчання з охорони праці, забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту, частка витрат на охорону праці у загальних витратах підприємства, кількість робочих місць, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, рівень профзахворювань, частка працівників, які пройшли медичні огляди, частота порушень трудової дисципліни, пов’язаних з порушенням правил безпеки). Обґрунтовано, що економічні індикатори соціальної складової є важливим інструментом для виявлення сильних і слабких сторін підприємства в соціально-економічній сфері. Їхнє системне застосування дозволяє не лише визначати рівень соціально-економічної безпеки, а й розробляти дієві заходи з підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості.