КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ВЕКТОРІ СТАЛОГО ІНФРАСТРУКТУРНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті досліджено методологію публічно-приватного партнерства у міжнародному аспекті як комплексну систему принципів, процедур та інструментів, що забезпечують підготовку, оцінювання, структурування, реалізацію і моніторинг інфраструктурних проєктів за участю держави та приватного сектору. Обґрунтовано, що ППП не слід розглядати лише як спосіб залучення приватного фінансування або компенсації дефіциту бюджетних ресурсів, оскільки його ефективність визначається здатністю створювати довгострокову суспільну цінність, забезпечувати якість публічних послуг, оптимальний розподіл ризиків і фіскальну стійкість держави. Розкрито міжнародні підходи до формування методології ППП, зокрема підходи Світового банку, OECD, IMF, UNCITRAL, EPEC та UNECE, які акцентують увагу на належному публічному врядуванні, прозорості процедур, конкурентному відборі приватного партнера, оцінці Value for Money, управлінні фіскальними ризиками та контрактному супроводі протягом усього життєвого циклу проєкту. Показано, що сучасна міжнародна методологія ППП поступово переходить від вузького фінансово-економічного підходу до ширшої парадигми, орієнтованої на сталість, інклюзивність, екологічну відповідальність і врахування інтересів користувачів публічних послуг. Доведено, що для країн, які розвиваються, особливого значення набуває адаптація міжнародних стандартів до національних інституційних, правових, фінансових і соціально-економічних умов. Зроблено висновок, що ефективне ППП можливе лише за наявності доказової методології, професійної спроможності держави та прозорої системи управління ризиками.